У Британії повернуть смертну кару

Те, що дозволено англійцям, не дозволять Ердогану і іншим шанувальникам виняткової міри покарання, якщо такі захочуть наслідувати заразливий приклад прогресивної західної демократії

Ініціативи деяких британських політиків щодо відродження в країні смертної кари, прозвучали після теракту в Манчестері, можуть увінчатися успіхом, але поставлять країну на грань виходу з Ради Європи. Втім, після Brexit британців це не злякає. Інше питання, як успіх подібної ініціативи вплине на аналогічні перспективи інших шанувальників страти з числа членів Ради Європи - наприклад, Туреччини, і чи не вийде так, що своїм передовим досвідом британці дадуть їм зелене світло?

Інше питання, як успіх подібної ініціативи вплине на аналогічні перспективи інших шанувальників страти з числа членів Ради Європи - наприклад, Туреччини, і чи не вийде так, що своїм передовим досвідом британці дадуть їм зелене світло

Фото: Petr Mlch / Global Look

Великобританія є одним із засновників Ради Європи, члени якого (включаючи і РФ, і ту ж Туреччину), як відомо, утримуються від смертної кари. Ставши першопрохідцем виходу з ЄС і давши тим самим поживу для роздумів іншим його членам, Лондон і на цей раз може потягнути за собою інших. Досвід ризикує стати заразливим: в Росії, наприклад, смертну кару підтримує майже половина громадян (майже наздоганяючи за статистикою США, які членом Ради Європи не є і смертну кару практикують). Інтрига посилюється і в турецькому контексті: варто було про щось подібному заїкнутися Ердогану, і з боку прогресивного західного світу на нього обрушився шквал критики, а тепер ту ж тему просуває одна з найрозвиненіших західних демократій. Може, норма про неприйнятність страти застаріла і пора щось змінювати?

Однак, на думку російських експертів, ні Ердогана, ні Росію (побажай вони впритул зайнятися цим питанням) британський досвід б не "виправдав": подвійні стандарти ніхто скасовувати не збирається.

Так звані європейські цінності, якими дуже пишається Європа, - поняття відносне. Крім того, в останні роки воно використовується в якості красивою ширми для прикриття реальної політики держав - членів ЄС, пояснює політолог, історик, президент Московського центру вивчення публічного права Аждар Куртов.

Всі ці цінності - включаючи цінність людського життя і заборона смертної кари - поширюються не на всіх, хоча цінність повинна бути універсальною, постійної, яка не має винятків, тим більше в міжнародному, а не національному праві. Але якщо життя підданого Британії цінується, а життя громадянина якоїсь близькосхідної країни - немає (причому мова не про терористів, а про коаліційні сили, куди входить і Великобританія), і тому його можна знищувати, це цінністю не є, зазначає експерт.

Крім того, розмови про наявність у Європи якихось цінностей зазвичай використовуються для того, щоб поставити якийсь бар'єр між Заходом і всіма іншими, щоб виглядати привабливими і заманювати в ряди тієї чи іншої регіональної організації (зокрема, НАТО, Ради Європи, ЄС) нових членів. У тому числі і тих, які ці цінності не поділяють ні в теорії, ні на практиці, - таких, як Україна і деякі інші.

Що стосується смертної кари, в її існуванні немає нічого апокаліптичного, відзначає аналітик: ця міра покарання відома людству з давніх часів і при наявності підстав може застосовуватися і сьогодні. Тим більше що суспільні настрої змінюються: якщо 30 років тому Британія не знала такого розгулу тероризму, в наші дні теракти відбуваються там із завидною регулярністю, створюючи відповідний суспільний запит. Громадяни не розуміють, чому в ситуації, коли для терористів немає нічого святого, самі вони повинні дотримуватися деяких псевдогуманних правил, що перешкоджають ефективній боротьбі зі злом? І це стосується не тільки тероризму.

Звичайно, політики, що озвучують подібні ідеї, намагаються осідлати тренд і набрати електорат, але здорове зерно в їхніх пропозиціях є: на війні всі засоби хороші, і якщо в загальних випадках війна подібні заходи виправдовує, їх цілком можна поширювати і на випадки приватні.

Наслідки такого референдуму - в разі його успіху - не сильно зашкодять британцям: якщо вже вони, незважаючи на всі витрати, вирішили виходити з ЄС, яка веде інтеграційної структури, то пожертвувати куди менш значущим членством в Раді Європи тим більше зможуть, вважає Аждар Куртов. Останнє рішення буде набагато менш болючим - звичайно, якщо на це погодиться політичний клас. І хоча престиж від членства в Раді Європи для багатьох урядів ще більш важливий, ніж фінансові втрати, наприклад, від виходу з ЄС, референдум все ж можливий. Якщо питання відродження смертної кари буде на ньому підтриманий, особливих законодавчих перешкод для його реалізації в Англії немає, зазначив співрозмовник "Ранку".

При цьому можна з упевненістю припустити, що і противників цього рішення знайдеться чимало. Ліберали - противники смертної кари зазвичай посилаються на судові помилки, тобто певний відсоток несправедливих вироків, але цей відсоток не такий великий, такі випадки, скоріше, є винятком. А виключення не повинно бути переважаючим фактором, вважає експерт.

Що до Ердогана, то відносно нього та інших можливих послідовників цієї ідеї правила гри в силу специфіки будуть іншими. Тим більше що у випадку з Туреччиною смертна кара, через побоювання багатьох, буде використовуватися не як кримінально-правова норма, а як механізм політичних репресій - чого у випадку з Великобританії все ж можна не побоюватися. "Різні умови і мотивація влади: щодо Туреччини є великі сумніви в тому, що коло обмежиться тими, хто дійсно заслуговує смертної кари", - пояснює аналітик.

Міняти внутрішні умови Ради Європи теж не доведеться - для цього недостатньо підстав і "активістів". Британія - окремий випадок, а більшість країн Ради Європи зайняті іншими питаннями. Наприклад, Росія не піде за Британією, зазначає експерт: якщо РФ зараз почне ініціювати подібне питання в умовах триваючих санкцій, противники нашої країни отримають додатковий козир для звинувачень "кровожерного агресора". А послатися на британців не вийде: як показує досвід в Сирії і в Іраку, схожі події часто тлумачаться Заходом з діаметрально протилежних позицій. Те ж саме відбудеться і з питання смертної кари, підсумував експерт.

Може, норма про неприйнятність страти застаріла і пора щось змінювати?
Громадяни не розуміють, чому в ситуації, коли для терористів немає нічого святого, самі вони повинні дотримуватися деяких псевдогуманних правил, що перешкоджають ефективній боротьбі зі злом?