Не ясно, що актуальніше будувати сьогодні в Білорусі - дитячі сади або будинки-інтернати для самотніх. Оскільки Білорусь потроху перетворюється в «країну пенсіонерів», першочерговим стає питання догляду за громадянами, які в силу будь-яких причин не можуть проживати самостійно. оглядач порталу www.interfax.by з'ясовував, в яких умовах утримуються люди похилого віку в будинках-інтернатах і чому в деяких регіонах для того, щоб потрапити в подібний заклад, потрібно чекати вільного місця.

Хто останній за койко - місцем?

Стаціонарних установ соціального обслуговування для громадян похилого віку та інвалідів в нашій країні 77, проживає в них майже 18 000 літніх, а також осіб, які страждають психічними захворюваннями. Згідно з чинною в країні комплексну програму розвитку соціального обслуговування на 2011-2015 роки, станом на 1 січня 2016- го в подібних закладах повинно бути 18 855 місць. І можете бути впевнені в тому, що всі вони будуть заповнені.

- У нашій країні проживає майже 2,5 млн пенсіонерів, - каже заступник міністра праці та соціального захисту Республіки Білорусь Валерій Ковальков. - Це 26% населення республіки.

В даний час на поселення в будинки-інтернати не скрізь, але існує черга.

- Черга зберігається в Мінську, а також Вітебської і Брестській областях, - констатує заступник міністра праці та соціального захисту Олександр румаків. - Але вже в 2015 році планується її ліквідувати.

За сім «квадратів» на людину?

Як повідомили оглядачеві порталу www.interfax.by в Мінпраці та соцзахисту РБ, порядок приміщення громадян до стаціонарних закладів соціального обслуговування - будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, психоневрологічні будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів, будинки-інтернати для дітей-інвалідів, спеціальні будинки-інтернати (відділення) для громадян похилого віку та інвалідів, спеціальні будинки - визначено спеціальним документом. Рішення про надання громадянину спеціального житлового приміщення приймається, залежно від належності закладів, або міністерством, або комітетами з питань праці, зайнятості та соціального захисту облвиконкомів, Мінського міськвиконкому.

Громадянам, які проживають в будинках-інтернатах, має надаватися житлове приміщення з розрахунку не менше 7 кв.м на людину, 5-разове харчування, м'який інвентар - згідно з установленими нормами. А тим, хто знаходиться на державному забезпеченні, - одяг і взуття, необхідне побутове обслуговування.

Для поселення в будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів звернутися до органів з праці, зайнятості та соціального захисту можуть:

• сам громадянин, який визначається в стаціонарне установа;
• його опікун, піклувальник, законний представник;
• уповноважена посадова особа органу опіки та піклування.

Громадяни з числа інвалідів 1-ї та 2-ї груп та одиноких громадян похилого віку, які не мають працездатних членів сім'ї, зобов'язаних за законом їх утримувати, поселяються в будинки-інтернати на державне забезпечення. А при наявності працездатних членів сім'ї громадяни поселяються в заклади загального типу на платних умовах, якщо, звичайно, в цих будинках-інтернатах є вільні місця.

Спосіб позбутися від безпорадного родича?

З кожним роком кількість цілком працездатних людей, які бажають помістити свого родича в будинок-інтернат, стає все більше.

У лютому 2012 року міністр праці і соціального захисту Маріанна Щоткіна на засіданні колегії відомства відзначала, що «окремі громадяни, досягнувши загальновстановленого пенсійного віку, прагнуть визначити своїх старих батьків до будинків - інтернатів на державне забезпечення. І тим самим перекладають на державу відповідальність за їх подальшу долю ». Глава Мінпраці навіть проанонсувала можливе «зміна підходів» до поселення в будинки-інтернати.

На думку директора столичного ГУ «Дом-інтернат для пенсіонерів та інвалідів» Верв Лейковская, за рахунок деяких постояльців родичі явно вирішили власні майнові проблеми. Мовляв, людина свого часу поставив підпис під документом і подарував свою квартиру дітям. І пізніше його перевели в інтернат психоневрологічного профілю на повне держзабезпечення. Віра Володимирівна внесла таку пропозицію: якщо родич віддає бабусю або дідуся на піклування держави, то нехай віддає і все нажите майно. Або, як варіант, забравши батьківську квартиру, треба оплачувати проживання родича в інтернаті.

Представники закладів соціального профілю призводять і такі приклади. У будинку-інтернаті проживають самотні люди, у яких є квартира, але вони здають її в оренду, живучи на повному державному забезпеченні. Чому держава повинна оплачувати цей бізнес?

До речі про гроші. Зміст постояльця будинку-інтернату за інформацією заступника міністра праці і соціального захисту РБ Олександра румаків в другому півріччі 2012 року обходилося:

• Br2,7 млн ​​в місяць - в будинках-інтернатах загального типу;
• Br3 млн - в психоневрологічних будинках-інтернатах;
• Br4,2 млн - в будинках-інтернатах для дітей.

Сервіс майбутнього?

У минулому році країну облетіла звістка: в Білорусі будуть створюватися стаціонарні установи нового типу - будинки-інтернати малої місткості та підвищеної комфортності для людей похилого віку та інвалідів. Це передбачено комплексною програмою розвитку соціального обслуговування на 2011-2015 роки і закріплено постановою Радміну №604. Громадяни зможуть оформитися в подібні установи як для постійного, так і для тимчасового - від 1 до 6 місяців - проживання.

У будинки-інтернати нового типу, відповідно до принципів соціальної справедливості, будуть влаштовувати одиноких літніх людей, в тому числі іноземних громадян, які постійно проживають в республіці, які одержують пенсію від інших держав, на платній основі. А якщо розмір пенсії нижче, ніж плата за проживання, то місцеві виконавчі і розпорядчі органи мають право приймати рішення про зменшення плати даної категорії громадян.

Прообразом «будинку-інтернату майбутнього» сьогодні можна назвати, наприклад, інтернат «Свiтанак», що відкрився пару років назад в 40 км від Мінська - в районі села Тресковщіна, на базі колишнього санаторію підприємства «Белмедпрепарати». Тут є кімнати, розраховані тільки на одного постояльця, ванна і санвузол - на блок з двох кімнат, медичні кабінети, тренажерний зал та інші приємності. На території закладу багато зелені, поруч ліс.

Втім, вигода від подібних закладів не тільки у постояльців, а й у держави. Постановою уряду Мінськ був визначений пілотним майданчиком для апробації в 2011-2015 роках експерименту з упровадження нових форм роботи з соцобслуговування. Йдеться про надання соцобслуговування і соцпослуг на умовах договору довічного утримання. Схема наступна. Людина передає в комунальну власність належну йому квартиру / житлові приміщення, причому держава бере витрати по їх оплаті і змістом за свій рахунок. Воно ж виплачує певну ренту, а також не забуває про пенсії. Дохід від таких послуг буде отриманий не в момент укладання договору ренти, а після закінчення певного часу, тобто після смерті громадянина.

Олександр Нестеров

фото: www.logoysk.gov.by , www.region.mogilev.by