АТАЯН

Р. А. Атаян. Світлина. 1968 г. (ГЦММК)


Р. А. Атаян. Світлина. 1968 г. (ГЦММК)

[Арм. Աթայյաճ] Роберт Аршакович (7.11.1915, Тегеран - 5.03.1994, Лос-Анджелес, США), арм. музикознавець, фольклорист, композитор, педагог, заслужений діяч мистецтв Вірменії (1961). З 1923 р жив в Єревані. Навчався композиції у Єреванській консерваторії ім. Комитаса у В. Г. талья. З 1944 р вів курси загальної та спеціальної гармонії в Єреванській консерваторії (з 1962 професор і з перервами до 1991 зав. Кафедрою теорії музики). З 1951 р брав участь у фольклорних експедиціях по Вірменії. У 1955 році захистив в Єревані дис. на тему «Вірменська ХАЗОВА нотопись» (див. хази ), К-раю була видана в 1959 р там же. З 1956 р співробітник Ін-ту мистецтв АН Вірменії. Учасник міжнародних і всесоюзних симпозіумів в Вірменії, Росії, Ср. Азії, Закавказзі, Польщі, Німеччини, Англії, Франції, США. Укладач і науковий редактор повного академічного видання творів і праць архим. Комітаса (Согомонян) (Єреван, 1960-1998. 8 т.). Серед учнів А.- Д. Дероян, Л. Ерінджакян, С. Саркісян. Похований в Єревані.

Різнобічні інтереси А. концентрувалися в області арм. селянського і міського фольклору (систематизація типологічних, жанрових, модальних і діалектних ознак), средневек. монодії і музики архим. Комітаса (дослідження структурних закономірностей і стильової еволюції творчості). Виходячи з розуміння єдності питань теорії, історії та етнології арм. культури, А. вивчав спадщину М. Г. Екмалян і А. Т. Тигранян. Під рук. А. в Єревані та Москві було видано дек. колективних музикознавчих робіт. Як композитор А. надавав перевагу вокальний жанр - сольні та хорові пісні, засновані на національному тематизмі і ритмі, а також аранжування средневек. монодій.

Соч .: монографії: Посібник з вивчення нової вірменської нотопісі. Єреван, 1950 (на арм. Яз.); Атаян Р., Тер-Мартиросян Т. Підручник елементарної теорії музики. Єреван, 1949, 19804 (на арм. Яз.); Атаян Р., Мурадян М., Татевосян А. Вірменські композитори. Єреван, 1956; Вірменська ХАЗОВА нотопись. Єреван, 1959 (на арм. Яз.); Гусан АВАС. М., 1962. Єреван, 1963; Вірменська народна пісня. М., 1965; Армен Тигранян. М., 1966. Єреван, 1981; Komitas. NY, 1969; статті: Музична спадщина Комитаса // Комітасакан. Єреван, 1969. Т. 1. С. 7-83 (на арм. Яз.); Armenische Chasen // Beitr. z. Musikwiss. 1968. Bd. 10. s. 65-82; Die Armenische professionelle Liederkunst des Mittelalters // REArm. 1970. T. 7. P. 241-266; Вірменська середньовічна нотопись // Музика народів Азії і Африки. М., 1973. Вип. 2. С. 168-186; Elemente der Mehrstimmigkeit in der Armenischen Volkmusik // Beitr. z. Musikgeschichte osteuropas. Wiesbaden, 1977. Bd. 1. s. 248-267; Елементи багатоголосся в вірменської народної музики // Комітасакан. Єреван, 1981. Т. 2. С. 143-157; Ескізи незакінченою опери «Ануш» Комитаса // Там же. С. 42-82 (на арм. Яз.); Макар Екмалян. Життя // ІФЖ. 1981. № 1. С. 75-83 (на арм. Яз.); Макар Екмалян. Творчість // Там же. 1981. № 2. С. 89-105 (на арм. Яз.); Про тагах і аналогіях між музикою та іншими мистецтвами в середньовічній Вірменії // Musica antiqua. VI. Bydgoszcz, 1982. P. 739-749; Епічні пісні Вірменії // Musica antiqua. VII. Bydgoszcz, 1985. P. 601-610. Див. Також статті А. в вид .: Музична енциклопедія. М., 1973-1982. 6 т .; MGG; Essays on Armenian Music / Ed. by V. Nersessian. L., 1978; Радянська Вірменія: Спец. тому. Єреван, 1987 (на арм. Яз.); NGDMM.

С. Саркісян