З 31 травня по 10 червня в Москві пройде Міжнародний фестиваль документального кіно про нову культуру Beat Film Festival. Майданчиками фестивалю стануть інститут «Стрілка», Центр документального кіно в музеї Москви , Кінотеатр «Каро 11 Октябрь», а також літній кінотеатр музею «Гараж» в парку Горького - там покажуть спеціальну кінопрограму «Мистецтво ціни і цінності». У ній - фільми про роль та функції сучасного мистецтва.
Кадр з художнього фільму Аньєс Варда «Особи, села» (2017)
Перший фільм - «Особи, села» (Франція 2017) - про мистецтво, який став соціальним проектом. Це фільм-подорож, в якому представниця французької «нової хвилі» 1950-60-х років режисер Аньєс Варда і вуличний художник JR показують свій сучасний арт-проект: разом вони об'їхали французькі провінції, познайомилися з жителями сіл і невеликих містечок, а потім залишили на фасадах будинків портрети учасників проекту.
Кадр з художнього фільму Сари Драйвер «Баскія: вибух реальності» (2017)
Другий - «Баскія: вибух реальності» (США 2017) - присвячений мистецтву як визнання. Режисер фільму Сара Драйвер, муза американського кінорежисера Джима Джармуша, розповіла історію художника Жан-Мішеля Баскія - від намальованих на будівлях Нью-Йорка графіті на рубежі 1970-80-х років до перших кроків до неоекспресіонізму.
Кадр з художнього фільму Натаніеля Кан «Всьому є ціна» (2018)
Третій - «Всьому є ціна» (США, 2018) - показує, щo буває, коли мистецтво стає фінансовою інвестицією. Творець - дворазовий номінант на премію «Оскар» Натаніель Кан розповів, як визначається ціна мистецтва. Для цього режисер розкрив маленькі і великі таємниці арт-ринку - поспілкувався з колекціонерами, істориками мистецтва, працівниками музеїв і художниками, заглянув на арт-торги, оглянув приватні і музейні колекції мистецтва.
Доповнить програму парний показ кінокартин «Сірі сади» (1975/2015) метрів американської документалістики Альберта і Девіда Майзелса і «Того літа» (2018) шведського режисера Йорана Хьюго Олссона. Вони присвячені двоюрідної сестри Жаклін Кеннеді - Едіт Був'є Біл, яку називали Маленькій Едді, і її матері Едіт, яку прозвали Великий Едді. У 1952 році ці жінки стали відлюдниками, усамітнившись в покинутій садибі Grey Gardens на курорті Іст-Хемптон. Їх життя надихнула не одне покоління дизайнерів і бродвейських театральних постановників на створення незвичайних творів мистецтва.