Низька ефективність державної машини в регулюванні сфери бізнесу і недосконалість судово-правової системи давно вже б'ють не тільки по незалежним або неугодних підприємців, а й по найбільшим державним компаніям. Сбербанк вже три роки не може повернути майже 3 млрд рублів, наданих підприємцю з підмосковній Електросталі. Історія показова.
Низька ефективність державної машини в регулюванні сфери бізнесу і недосконалість судово-правової системи давно вже б'ють не тільки по незалежним або неугодних підприємців, а й по найбільшим державним компаніям.
Сбербанк вже три роки не може повернути майже 3 млрд рублів, наданих підприємцю з підмосковній Електросталі.
Історія показова.
Нагадаємо, ще в середині 2000-х бізнесмен Михайло Белавін (на той момент - член ради директорів Агрохимбанка) вирішив зайнятися девелопментом - побудувати в Підмосков'ї, в місті Електросталь, торговий центр «Ельград». 60 тисяч квадратних метрів нежитлової площі донині здаються в оренду під торговельні точки і до недавнього часу приносили структурам пана Белавина непоганий дохід.
Будівництво торгового центру було завершено в середині 2008 року, а в листопаді двері «Ельград» відчинилися перед першими покупцями. В цей же період Белавін взяв черговий великий кредит в Ощадбанку (1 млрд 275 тисяч рублів) - під заставу свіжозбудовану центру (всього ж підприємець набрав в Ощадбанку кредитів на суму 2,7 млрд). Проблеми з погашенням почалися практично відразу, але тоді ситуація не здавалася нерозв'язною. Кредитор звертається до суду, суд виносить відповідне рішення, позичальник повертає кошти, а якщо не повертає, кредитор звертається до суду повторно з вимогою визнати боржника банкрутом, далі - процедура банкрутства. Будь-який банк, що зіткнувся з недобросовісним позичальником, проходить через такі процедури.
У випадку з Белавине схема дала збій. Процедура банкрутства була введена в кінці листопада 2009 року і по теперішній день не завершена. Більш того, за два з половиною роки не вдалося навіть провести аукціон з продажу основного активу структур бізнесмена Белавина - торгового центру «Ельград».
Чому?
схема
Найбільший кредитор Белавина, як ми вже згадували вище, - Сбербанк. У 2009 році, коли надавався черговий кредит, підприємець справляв враження досить респектабельного позичальника. Крім ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» (через цю структуру підприємець володіє «Ельград») Белавін контролював ТОВ «Виробничо-торгова фірма" (ВТФ володіло мережею магазинів «Спар» в Електросталі, офісом Агрохимбанка і рестораном «Білий рояль»). І, не дивлячись на кризу, яка змушувала банки особливо ретельно придивлятися до позичальників, «ПТК Комфорт-сервіс» з березня по травень отримало необхідну суму в кілька траншів під заставу нерухомості (того самого «Ельград»).
Після цього, буквально протягом декількох місяців з моменту отримання коштів, компанії Белавина оголосили себе банкрутами і звернулися до арбітражу.
Сам факт банкрутства через кілька місяців після отримання великого кредиту, звичайно, може свідчити не тільки про злий намір з боку позичальника, але і вказувати на недобросовісність кредитора, який не зміг або з якоїсь причини не захотів правильно оцінити ризики.
Пан Белавін, наприклад, стверджує, що різке погіршення фінансового стану його компаній пов'язане з діями самого Ощадбанку: кредитор, мовляв, в односторонньому порядку різко підняв ставку по кредиту. Логічно припустити, що, якщо це не було передбачено договором, підприємець повинен був негайно звернутися в суд. Але судитися він не пішов.
Зате, якщо вірити висновку незалежного експертно-правового центру «Кузнецький міст», з балансу ТОВ «ВТФ» пішли об'єкти незавершеного будівництва та довгострокові фінансові вкладення на загальну суму близько 120 млн рублів, і при цьому різко зросла дебіторська заборгованість.
Крім того, як зараз встановлено конкурсним керуючим і експертами в рамках кримінальної справи, з суми понад 1,2 млрд рублів, отриманих від банку на початку 2009 року, ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» фактично вивело з обігу на підконтрольні компанії за фіктивними договорами більш 450 млн рублів.
А суддя Арбітражного суду Московської області Племяшова (яка більше в цьому суді не працює) поки вела справу, чомусь зосередилася на включення до реєстру кредиторів численних фірм, так чи інакше афілійованих з Белавине. При цьому Ощадбанк чомусь потрапив в список в останній момент, за два дні до перших зборів комітету кредиторів 23 вересня 2010 года (банкрутство на той час тривало вже майже рік, хоча за законом судді для прийняття рішення відводиться лише половина цього терміну).
Наростити фіктивну заборгованість підконтрольних фірм для того, щоб у справжніх кредиторів не було більшості - широко відомий метод, який застосовують для того, щоб контролювати процедуру банкрутства. Щоб і кредит не повертати, і контроль над торговим центром зберегти.
кредитори
Як ми вже неодноразово зазначали, у ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» були і інші кредитори, крім Ощадбанку.
Лізингова компанія «Родос» формально до Белавине відношення не має. Але один з її власників Дмитро Купрін був колись близьким приятелем нашого підприємця. Тепер Купрін грає найактивнішу роль в комітеті кредиторів.
Компанія «Родос» свого часу позичила фірмам Белавина грошей, а крім того, на взятий в тому ж Ощадбанку кредит придбала енергоблок для харчування торгового центру, і надала ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» в лізинг. Так що присутність компанії в реєстрі кредиторів зрозуміло, на відміну від суми боргу, яка вже в процесі процедури банкрутства зросла на цілих 700 млн рублів, які можна віднести до поточних вимог, їх задоволення відбувається поза черговості, з виручки, яку приносить «Ельград», - такий закон. Так що Дмитру Купріну як нікому вигідно, щоб процедура банкрутства тривала нескінченно довго.
Більш того, компанія «Родос» вимагає передати їй 11 тисяч з 60 тисяч кв. метрів площ «Ельград», вважаючи це справедливим винагородою за свою участь в проекті як інвестор. До слова, компанія двічі зверталася з цього приводу до суду, але жоден позов не був задоволений.
Питання заборгованості компанії «Родос» зараз вирішується в судовому порядку, і є шанс, що перейде і в кримінальну русло. Погодьтеся, виникнення боргу на суму понад 700 млн рублів з обладнання енергокомплексу ТРЦ, ціна якого, за оцінками фахівців, не перевищує 250 млн рублів, - це щонайменше дивно.
До речі, в реєстрі кредиторів складається і банк «Відродження». Представники банку стверджують, що в заставі у «Відродження» були дорогі ліфти, які і сьогодні возять відвідувачів торгового центру з поверху на поверх. І все було б нормально, якби ліфти не потрапили в «заставу» «Відродженню» ще в 2008 році, помітно раніше, ніж були встановлені в самому ТРЦ, не кажучи вже про те, що у власність ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» вони перейшли лише в 2009-му в результаті розриву лізингової угоди з холдингом «Иволий» ...
торги
На сьогодні найважливіше питання в цій справі - торги з продажу «Ельград», які можуть дозволити дійсним кредиторам повернути хоча б частину своїх коштів, однак можуть сильно перешкодити нажитися на ситуації кредиторам «уявним». Вони повинні були відбутися ще 12 березня, проте кілька кредиторів, включаючи той же «Родос», домоглися винесення Десятим арбітражним апеляційним судом рішення, яке торги заборонило.
Більшість «незгодних» кредиторів не влаштувала стартова ціна, визначена судом, - 1,76 млрд рублів (це ціна без урахування ПДВ), заснована на двох незалежних оцінках і підтверджена рецензією саморегулівної організації оцінювачів та укладенням Управління оцінки і заставних операцій. На думку ж незадоволених, торговий центр можна і потрібно продавати не дешевше 3,2-4,2 млрд рублів.
Тим більше не зрозуміло, чому кредиторів не влаштовує стартова ціна, якщо врахувати те, що торги планували проводити на підвищення, з кроком аукціону в 5%, і якщо «Ельград» дійсно коштує дорожче певної судом стартової суми, учасники торгів піднімуть вартість в процесі самої процедури.
Зараз постанова Десятого арбітражного апеляційного суду, яке забороняє торги, скасовано, а справу направлено на новий розгляд, що дозволяє сподіватися на адекватне вирішення ситуації з продажем «Ельград».
«Ельград»
До недавнього часу ситуація в самому торговому центрі теж складалася не найкращим чином. Так, орендарі змушені були укладати договори оренди не з володіє «Ельград» ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс», а з фірмами-прокладками - пов'язаними, природно, з Белавине. Треба думати, що в цих фірмах і осідала основна виручка, в зв'язку з чим компанія-власник ТРЦ ТОВ «ПТК Комфорт-сервіс» виявилася нездатною обслуговувати свої боргові зобов'язання.
Не так давно конкурсного керуючого Дробишкіна, який повинен був приступити до керівництва центром, і зовсім не хотіли пускати в офіс. Траплялися й неодноразові провокації, нападу озброєних арматурою і палицями хуліганів, погром скляних фасадних вітрин. (Зараз порушено кримінальну справу.)
В цілому ж є підстави вважати, що ситуація навколо центру нарешті близька до розв'язки. Відсторонені від управління «Ельград» і операційних потоків бенефіціари боржника. На самого Белавина порушено кримінальну справу за статтею «Шахрайство», і рік свого життя він провів під арештом.
Залишилося всього нічого - призначити, нарешті, дату торгів. І зробити це може тільки суд.
Чому?