1. Відкинути все зайве
2. Біла ворона
3. підготовка
4. Отримуємо німецький атестат зрілості
5. Оперативно готуємо папери
6. Отримуємо візу - і в Німеччину
7. Йдемо на вступний іспит
8. Процес навчання
9. Вища школа: як це було
10. про вчителів
11. результат не забарився
12. Про гроші
13. На факультеті
14. Їдьте не роздумуючи
15. Читайте також:

Коли я тільки готувався вступити в німецьку вищу школу, в мережі було більш ніж достатньо потрібної мені інформації з цього приводу. Однак вона носила переважно енциклопедичний характер. Все було сухо й лаконічно: куди і навіщо йти, коли і які документи подати. Ніхто не ділився особистим досвідом, набитими шишками і нічого мені не радив. А якраз саме таких відомостей тоді і не вистачало. У цій статті якраз і ділюся своїми враженнями щодо навчання в Бундесрепублік, щоб заповнити інформаційний вакуум.

Другий рік я продовжував наполегливо і цілеспрямовано гризти граніт IT-науки в престижному університеті рідної Москви. Технічна освіта в цій вищій школі, як мені говорили "старші і знаючі люди" - відбулися в цій сфері фахівці та викладачі - відкривало дорогу мало не в усі кращі компанії світу і робило студента ерудитом, мудрецем і взагалі справжнім джерелом знань. Але на ділі мені все здавалося зовсім по-іншому.

Відкинути все зайве

Скажіть на милість, що повинен в першу чергу освоїти людина, щоб стати хорошим високооплачуваним програмістом? Правильно, програмування! Попутно також логіку, основи математики, навички презентації проектів і так далі. Але найголовніше, на практично орієнтованої спеціальності повинні пояснити, як працювати.

У моєму ж хваленому ВНЗ, який вважається флагманом в плані підготовки айтішной кадрів дуже високого рівня, практично нічому цьому за перші півтора року не навчили. Я здавав заліки та іспити, писав контрольні та реферати з філософії, культурології, природознавства та інших наук, які в майбутньому програмісту в 99% випадків не знадобляться взагалі.

Біла ворона

Крім усього іншого, відчував себе серед одногрупників теж не дуже. Скажімо так, я був як Герміона Грейнджер в легендарній книзі Джоан Роулінг. Дівчина, якщо пам'ятаєте, вчилася багато і точно знала, навіщо їй це потрібно. Але ось у інших такого розуміння не було, і вони в навчальному закладі займалися всім, крім того, навіщо, власне, туди і потрапили.

Відвідувало мене багато протестних і гнітючих думок. Чому я в своєму оточенні один такий "розуміє"? Невже усвідомлено вчитися в університеті - доля лише дуже небагатьох, кому вдалося передчасно подорослішати? Чи є місце на Землі, де в навчальному закладі працюють і намагаються все або хоча б більшість? Виявилося, що так. Це Німеччина - ціла країна з прекрасними людьми і блискучої системою освіти .

Про неї в яскравих фарбах розповіли старші товариші-випускники, які щойно повернулися на батьківщину після закінчення бакалаврату. Чи пробувши будинку один місяць, вони розіслали резюме і вже встигли отримати кілька пропозицій роботи з зарплатою, яка переважній більшості випускників нашого факультету на старті трудової кар'єри навіть не снилася.

Мене ще відразу підкупило те, що навчання в Німеччині практично безкоштовне. А якщо не валяти дурня, як сказали друзі, за навчання приймаючої держави навіть буде платити стипендію .

Не варто думати, що вашої уваги стоять лише великі університети з гучними іменами, що знаходяться у великих мегаполісах. На відміну від деяких інших європейських країн, а також США, що славляться своїми освітніми системами, в Німеччині розкид між рівнем навчання в маленькому ВНЗ якогось провінційного містечка на сході країни і величезному навчальному закладі з сотнею тисяч студентів буде не таким вже й великим. Як правило, скрізь вас навчать добре і змусять отримувати знання. Так що не завжди варто гнатися за пафосом і етикеткою, ігноруючи маленькі і широко відомі у вузьких колах університети.

підготовка

Я перечитав всю доступну на той момент інформацію щодо процедури вступу та навчання в німецькій вищій школі. Скажу відразу: її в мережі у вільному доступі більш ніж достатньо, щоб брати участь в усьому розібратися. Звичайно, є ряд фірм, які за гроші вас проконсультують, допоможуть зібрати і подати документи в сподобався ВНЗ. Але і без них абсолютно реально все зробити самостійно.

Я надходив до Берліна. Там жили родичі, які погодилися мене прихистити на час навчання. Так що питання з гуртожитком або орендою житла відпав відразу. В цілому, середній рівень освіти в Німеччині дуже високий, так що потрапити в погану університет практично неможливо. Орієнтуйтеся на рейтинги і відгуки інших людей. Як правило, в ВУЗах на території колишньої ФРН вчитися складніше, ніж на сході країни.

Отримуємо німецький атестат зрілості

Перш ніж зарахувати до університету, абітурієнти-іноземця для початку відправляють в так званий Штудіенколлег. Це свого роду аналог місцевої гімназії для іноземців. Тільки ось навчання ведеться в прискореному режимі - всього 1 рік.

Для попадання в Штудіенколлег потрібно закінчити на батьківщині школу із золотою або срібною медаллю або рік відучитися в вітчизняному вищому навчальному закладі. На щастя для школярів, які зараз знаходяться на фінішній прямій і в травні отримають атестат про повну загальну середню освіту, це правило планують спростити. У 2015 році більше не треба буде цілий навчальний рік протирати штани в рідному університеті.

Хочете відразу до ВНЗ, минаючи Штудіенколлег? Будь ласка, деякі університети пропонують вам таку можливість. Закінчивши 2 роки навчання в більшості вітчизняних вищих шкіл, ви можете продовжити здобуття освіти за обраною спеціальністю вже у ВНЗ в Німеччині. Для цього необхідно продемонструвати високі знання німецької мови і здати іспит DSH, приблизно відповідає рівню B2. Більш детальні умови уточнюйте краще безпосередньо в обраному вами університеті.

Штудіенколлег завжди закріплений за певним німецьким ВНЗ. Але таке підготовче установа є не в кожної вищій школі, і факт його наявності слід уточнити заздалегідь. Якщо ж в університеті вашої мрії Штудіенколлег немає, не впадайте у відчай. Атестат кожної з німецьких підготовчих шкіл дасть право вчитися в будь-якому вищому навчальному закладі країни.

Оперативно готуємо папери

Досить неприємний і нудний етап подачі документів я пройшов швидко за допомогою уні-ассист (www.uni-assist.de). Це компанія, що надає іноземним абітурієнтам послуги зі збирання та подання документів в сподобалися університети. Надзвичайно зручний сервіс.

Знаю людей, які надходили до Великобританії і Франції на аналогічні спеціальності. Вони подавали всі документи "вручну" самі. Розповідали несамовиті історії про те, як папери губилися в процесі їх пересилання поштою, а також як за пару днів до закінчення крайнього терміну їх подачі адміністрації факультету раптом переставали подобатися копії атестата про повну загальну середню освіту, зроблені за допомогою вмираючого ксерокса в переході метро, ​​або занадто невиразна підпис викладача на рекомендації.

З фірмою-посередником такі речі трапляються вкрай рідко, адже вона чудово знає особливості роботи всіх університетів, з якими співпрацює.

Одним словом, хочете уникнути проблем - подавайте через уні-ассист. Ймовірно, навчені гірким досвідом і сльозами тисяч абітурієнтів, багато німецьких ВНЗ приймають документи тільки через цю організацію. Але в деякі університети, до нашого спільного жаль, все доведеться подавати безпосередньо. Список вищих шкіл, за якими працює "розумний асистент", є на сайті компанії.

На момент мого вступу за свої послуги уні-ассист просив за подачу документів до університету 68 євро, а також 15 євро за додаткову відправку в кожне наступне навчальний заклад в рамках одного семестру. Це означає, що якщо ви одночасно подати на літній семестр в один ВНЗ і на зимовий в інший, то викласти доведеться як за 2 перших подачі - 136 євро.

Німці - пунктуальні люди на планеті. Манера робити все і завжди вчасно навіть доходить до хвороби. Якщо, наприклад, поїзд повинен відповідно до розкладу прийти о 16:15, то будьте впевнені, що на німецькому вокзалі він буде стояти на платформі рівно в цей час, а не о 18.15, як це часто буває в наших краях. Такого ж неухильного виконання обіцянок і дотримання термінів в Німеччині вимагають і від інших людей. Це буде стосуватися і кожного учня, і подальшої роботи. Так що поважайте терміни подачі документів в обраний вами університет, а найкраще відправте зібраний боєкомплект паперів якомога раніше.

Терміни для відправки документів гуманні: треба все подати до 30 листопада для літнього семестру і 31 травня для зимового. Краще не затягуйте і закінчите цю процедуру якомога оперативніше. Були у мене друзі, "прокинулися" чомусь в останній момент. В уні-ассист вони спочатку подали не всі, що було покладено. Коли ж через три тижні організація повідомила їм про це, виправляти помилки вже було колись.

Так що довелося чекати наступного семестру, а в наші дні час - безцінний капітал, розбазарювати який через свою неорганізованість недобре. Німці вас в процесі навчання цього ще навчать, як і безлічі інших корисних і практичних речей. Але про все по порядку.

Отримуємо візу - і в Німеччину

Обробляти паперу уні-ассист буде близько місяця, після чого направить вам поштою письмове підтвердження про те, що все перевірено і розіслано в обрані вами університети. Але в період очікування такого "листи щастя" занять вам вистачить з головою.

Я відразу ж відправився в посольство, зажадав перелік необхідних документів для студентської візи і почав їх збирати. Німці в цьому процесі можуть виявитися дуже прискіпливими. Так що не дивуйтеся, якщо доносити або переробляти щось вас змусять по кілька разів.

У наших краях німецьку візу для навчання можна отримати максимум на 3 місяці. По приїзду в Німеччину раджу відразу ж занепокоїтися її продовженням . Це заняття також тривалий і, як було в моєму випадку, вельми виснажливе. Відправитися потрібно в місцевий міський відділ з прав іноземців (Ausländerbehörde).

З особистого досвіду, заклад надавало послуги приблизно з такою ж швидкістю, як наші паспортні столи. Як відомо, в Європі для гарантування сервісу найкращої якості всюди діє так званий "принцип єдиного вікна". Але в даному випадку працювала його класична радянська модель. Це коли у "єдиного вікна" чергує сотня людей у ​​величезній черзі, яку почали займати ще з четвертої ранку. Цілком ймовірно, що цілий день ви втратите тільки на цю процедуру.

Відповіді від університетів прийдуть десь через місяць після їх подачі уні-ассистом спершу вам на e-mail, а потім і на звичайну пошту. Отримавши на руки тримісячну візу і "паперовий" запрошення на іспит, ви вже готові до переїзду в нову країну.

Йдемо на вступний іспит

На місці ви здаєте німецький і, можливо, математику, якщо вступаєте на технічну спеціальність. Іспити неймовірно прості: нічого більш очевидного в моєму житті поки не було. Подбайте лише про те, щоб ваші знання німецької відповідали як мінімум рівню B1. При успішній підготовці підтягнути мову можна за півроку.

Найкраще записатися на спеціальні курси . Можу для цієї справи сміливо порекомендувати центр Deutsch-Online.ru. Вони одні з кращих. Сам займався у прекрасного викладача Олени Рейхерд. Для успішного складання іспиту важливо не тільки володіти чудовими знаннями німецької, а й навчитися складати сам тест. Олена допомагає освоїти і те, і інше просто блискуче.

Звичайно, мені розповідали випадки, коли німецький перевіряли досить жорстко. Так, традиції в різних навчальних закладах можуть відрізнятися. Якщо хочете перестрахуватися, а також вберегти себе від абсолютно непотрібною нервування в перші ж дні після переїзду в чужу країну, здайте тест TestDaF або DSH у себе вдома.

Думаєте, що якщо добре вчили німецьку в школі, то без підготовки легко здасте і тест? А нічого подібного. Одного разу мій улюблений учитель англійської мови з приводу здачі тесту IELTS сказав мені таку мудру річ: «Якщо у тебе є мета добре знати англійську - вчи англійську. Якщо ж хочеш добре здати IELTS - вчи IELTS »Дійсно, на підготовчих курсах до того чи іншого тесту ви вивчите структуру іспиту, ознайомитеся з основними труднощами, з якими зазвичай стикаються інші, а також помилками, які вони часто роблять. Ну і напишіть кілька пробних тестів. В результаті тільки за рахунок одного такого курсу можна істотно поліпшити свій фінальний результат. Це правда. Я перевірив на собі емпірично.

Процес навчання

У Штудіенколлег ви можете вчитися на одному з п'яти курсів: технічний (T-Kurs), медичний (M-Kurs), гуманітарний (G-Kurs), економічний (W-Kurs) і унікальний DSH-курс. Останній, який можуть вибрати відучилися три і більше семестри в рідному університеті за тією ж спеціальністю, яку хочуть продовжувати вчити в Німеччині. Цей курс триває всього один семестр, і по його закінченні здається тільки тест DSH.

Поставтеся відповідально до вибору курсу, оскільки на етапі вступу до ВНЗ спеціальність поміняти вже буде не можна. Єдиний варіант - доздать екстерном ті предмети, які є обов'язковими в іншому профільному курсі і залік за якими ви не отримали.

Вчитися в Штудіенколлег потрібно два семестри. Оцінки за перший з них не настільки важливі, оскільки в атестат не йдуть. Просто здайте всі так, щоб перевели на наступний етап. А ось у другій частині раджу не лінуватися і отримати хороші оцінки за підсумкові іспити (Feststellungsprüfung).

Для мене часу в цьому закладі було досить нудним. Після колосальних навантажень у вітчизняній школі Штудіенколлег здається курортом. Ще б пак, навчання тут тривало з 8 ранку до двох пополудні, і ніхто не закидав домашніми завданнями. Та й цілі його, в першу чергу, поліпшити знання німецької мови для університету і розширити словниковий запас за своєю спеціальністю.

Після отримання на руки атестата вам пряма дорога безпосередньо до ВНЗ. Додам ще, що я вчився в Штудіенколлег при прикладної вищій школі (Fachhochschule). Це виникли на базі інженерних спеціалізованих навчальних закладів інститути, які готують фахівців для різної практичної роботи. Після такого Штудіенколлег неможливо вступити в звичайний університет, де дають знання більш теоретичного характеру.

Вища школа: як це було

У чому родзинка навчання за фахом в самій вищій школі? По-перше, абсолютно всі предмети корисні і мають практичне застосування. Нас айтішників, наприклад, не змушували вчити історію Вавилона або основи філософських поглядів Мартіна Хайдеггера. Все неймовірно прагматично і націлене на те, щоб в найкоротший термін зробити з студента професіонала своєї справи.

Звичайно, це специфіка саме прикладного інституту ( Fachhochshule ). У звичайному університеті упор робиться на теорію. Але я їхав до Німеччини не для того, щоб стати професором чи викладачем інформатики. Мені дуже подобалося програмувати.

Предмети були як обов'язкові, так і на вибір. За ним давали групові домашні завдання з терміном виконання близько тижня. Результат ми відправляли викладачеві на електронну пошту. Якщо він нічого не відписував у відповідь, значить, робота сподобалася, і вночі можна було спати спокійно. "Позитивно" виконати необхідно було як мінімум 80% всіх домашніх завдань.

Бібліотека в моїй улюбленій alma mater - окрема історія. У першому ВНЗ на батьківщині навчалося близько 40 тисяч студентів. З них не більше 3000 відвідувало цей заклад кожен день. Причому вони, як правило, приходили, здавали або брали книжки, після чого йшли геть. У Німеччині ж велика частина студентів кожен день відвідувала бібліотеку, активно соціалізуватися і вчилася там. Корпус з книгами - це справжнє серце університету, де можна цікаво проводити час, читаючи літературу не тільки навчальну, а й просто для душі. Надихають і інші студенти, які не соромляться проводити в цій будівлі час і не тікають, як ошпарені, після того як взяли потрібний їм підручник на абонемент.

Напевно, сама стресова частина навчання для мене - це контрольні. Їх має бути як мінімум три з кожного предмета. Але викладач може провести і більше - все на його розсуд. Інтернетом, конспектами та іншими "підручними засобами" користуватися заборонялося. Як правило, давали завдання по реалізації будь-якого алгоритму, на що відводилося рівно 90 хвилин.

За цей час треба було встигнути написати абсолютно працюючу програму. Після закінчення відведеного часу комп'ютери автоматично вимикалися. 7 з 10 студентів таку контрольну легко могли провалити. Якщо вдавалося успішно написати більше половини таких завдань в рамках курсу, залік вважався отриманим.

Міжнародні по - теж свого роду школа дорослішання. На них треба Було Попередньо реєструватіся онлайн. Прийшов без реєстрації - НЕ пустять. Пропустивши и не прініс довідку від лікаря - теж пиши пропало. Списати можна, если дуже добре постаратся, но ні в якому разі НЕ нужно. Зазвічай на перездачу дається три Спроба. Але якщо викрили в шахрайстві - дві з них автоматично губляться, і здавати доводиться усно перед кількома викладачами відразу.

Не вийшло - з університету виключають з подальшою забороною вивчати обрану спеціальність на всій території Німеччини. Одним словом, якісно вчитися і не халтурити в цій країні активно спонукає вся грамотно і прагматично побудована система навчання.

про вчителів

Викладачі в прикладному інституті дуже хороші. Всі прекрасні практики, знають свою справу і можуть розповісти багато корисного. Ось тільки доносити це студентам належним чином їх, напевно, не вчили. Тому часом на заняттях я або засинав, або відчував себе першокласником, якому Альберт Ейнштейн читав лекцію про основи теорії відносності.

У кожного з них є приймальне час для індивідуальних консультацій. Таким чином, вам не потрібно натовпом оточувати бідного професора після групового заняття, щоб задати пару-трійку терзають душу питань. Просто підійдіть окремо і запитайте, що потрібно. Можна і ще простіше - зверніться до нього по електронній пошті. Німецькі викладачі до такого способу комунікації ставляться гуманно і завжди по справі відповідають.

Якщо ви геть відмовляєтеся паразитувати на фондах, що надають стипендії студентам за рахунок чесних німецьких платників податків, або не бажаєте марнувати нажитий важким чесною працею батьківський капітал - заробіть грошей самі! Благо, роботи в Німеччині вистачить на всіх - це дуже зайнята країна. Якщо ви вже вмієте робити щось дуже корисне, за що німці готові непогано платити - прекрасно. Але майте на увазі, що в наш час завжди потрібні хороші офіціанти, бібліотекарі та прибиральники. Так що заняття знайдуть будь-кому, навіть самому непристосованому до дорослого життя студенту. За годину роботи в цій країні навіть на початковій посади будуть платити близько 10 євро на годину. Чув, що один мій друг підробляв вночі барменом з погодинною оплатою в 50 євро. Чи вмієте малювати або програмувати - можете працювати вдома перед ноутбоком. Будь-який ваш труд цінуватимуть і добре оплачувати.

результат не забарився

Після закінчення бакалаврату я вийшов повністю готовим до роботи молодим фахівцем. Відразу ж отримав два хороших пропозиції про працевлаштування від компаній, де пощастило проходити практику.

Німецький університет дав мені міцний фундамент у вигляді необхідних для роботи теоретичних і практичних знань, навчив самостійно і швидко розвиватися в потрібному професійному напрямку, що в нашій професії життєво важливо. Навчання в німецькому Fachhochschule дисциплінувала мене і зробила більш працьовитим, пунктуальним і відповідальним. А які ще якості потрібні хорошого фахівця?

Про гроші

Вартість навчання - окремий важливе питання. Починаючи з 2014 року, освіта безкоштовна на всій території Німеччини. Виняток становлять приватні програми, за які деколи доводиться викласти чималу суму. Мій друг, наприклад, нещодавно отримав ступінь магістра права у Франкфурті. Повністю англомовна міжнародна програма обійшлася йому в 18 тисяч євро. Відпрацьовувати її вартість в нашій країні початківець юрист буде кілька перших років своєї кар'єри.

Обов'язково потрібно заплатити студентський внесок на навчання, що становить близько 100 євро. Сюди входить так званий студентський внесок (Studentenwerksbeitrag), за який просять близько півсотні, а також плата за отримання проїзного квитка.

Щоб відносно комфортно жити в Німеччині і ні в чому найнеобхіднішому собі не відмовляти, треба близько 700 євро на місяць. Зрозуміло, на півдні і заході країни жити буде дорожче. Також менша вартість проживання в дрібних містах в порівнянні з великими.

У процесі навчання не складно отримати стипендію . Програм, що пропонують гроші за вашу освіту, на сьогоднішній день більш ніж достатньо. Не сподівайтеся, що їх вам вистачить на розкішну і безтурботне життя. Німці, повторюся, дуже прагматичні і розважливі. Сума стипендії розрахована таким чином, щоб під кінець місяця у вас залишилося всього кілька євроцентів.

если хочете попрацювати - все дороги для цього відкриті. Врахуйте, що суму вашого заробітку завбачливо віднімуть з стипендії. Я ж у вільний час досить багато фріланс, роблячи свої перші, але досить впевнені кроки в програмуванні. Заробляв гроші, яких мені бракувало понад норму, при цьому ніхто, крім мене, замовників і, можливо, інтернет-провайдера, про таке моєму джерелі доходу навіть не здогадувався. Подібні речі робили й багато моїх товаришів на потоці.

У Німеччині ви можете багато і добре вчитися, але життя в цей час буде вирувати. Можливостей для соціалізації та активного громадського життя вам будуть надаватися в бажаному кількості. У моєму ВУЗі студенти намагалися бути першими всюди: і в навчанні, і на вечірках, і в самоврядних структурах, і в організації свят. Тому що кожна така ваша заслуга і маленька перемога - додатковий поінт, який можна написати в резюме і отримати важливу конкурентну перевагу перед іншими на етапі пошуку роботи. Навчившись організовувати свій час, життя в університетські роки у мене била ключем. Чого тільки в цей період не було! Деякі ж мої однокурсники, на жаль, весь час щось зубрили і ходили з перманентно блідими обличчями, ні в що таке не беручи участь. При всьому при цьому позначки у мене були не гірше, ніж у них. Так що не втрачайте даремно такі дорогоцінні роки свого життя. Раз зробили справу - гуляйте ж сміливо!

На факультеті

Однокурсники у мене були зібрані, здавалося, з усієї планети. Були й німці, і росіяни, і китайці, і кілька арабів. Часу на спілкування і відвідування різних цікавих заходів у вас повинно вистачити - треба просто навчитися правильно розподіляти свої сили. Ні з одним з німців, правда, тісну дружбу я так і не завів, так як вони в основному спілкувалися лише між собою.

Їдьте не роздумуючи

Роки, проведені в Німеччині на студентській лаві, поки що були кращими в моєму житті. Це країна, в якій все можливо - і отримати блискучу освіту, і знайти хорошу високооплачувану роботу. Головні якості, що гарантують вам практично стовідсотковий успіх в цій справі - це впевненість в своїх силах, а також велике бажання працювати і досягати нових висот.

Через 2 роки після закінчення німецького університету я живу в Берліні і вже заробляю близько 5 тисяч євро на місяць. Причому знаю, що це далеко не межа. Все залежить від мого працьовитості і бажання вчитися надалі.

Наша спеціальність передбачає постійне самовдосконалення протягом усієї професійної кар'єри. Якщо ви перестаєте розвиватися і тупцюєте на місці - відбувається застій. На ділі ж навіть починаєте програвати кілька очок в своєму розвитку, оскільки ваші колеги, швидше за все, не лінуються, а рухаються вперед.

Німецький ВНЗ якраз і навчив мене цьому, а також дав прекрасні базові практичні знання, за допомогою яких я можу швидко прогресувати в улюбленій справі. Бажаю і вам відсутності перешкод в досягненні всіх намічених творчих цілей.

Олексій,
iOS розробник, 26 років

Читайте також:

Освіта в Німеччині

Стипендії для навчання в Німеччині

Вища освіта в Німеччині

Au pair в Німеччині

Вивчення німецького на молодіжній хвилі

Пам'ятки Мюнхена. Ратуші, собори, церкви