розділи: Російська мова , Позакласна робота , класне керівництво , Конкурс «Презентація до уроку»

Завантажити презентацію (8 МБ)

Увага! Попередній перегляд слайдів використовується виключно в ознайомлювальних цілях і може не давати уявлення про всі можливості презентації. Якщо вас зацікавила дана робота, будь ласка, завантажте повну версію.

Нам не дано передбачити,
Як слово наше відгукнеться ...
Ф.І. Тютчев

Вступне слово вчителя.

Культура поведінки, культура спілкування і життя суспільства ... Все, що пов'язано з поняттям "культура", сьогодні є надзвичайно актуальним, як і в усі часи.

Оголошення теми і мети заняття.

Наша зустріч присвячена культурі мовного спілкування. Сподіваюся, вона буде цікавою і корисною для вас. Я назвала її так: "Як слово наше відгукнеться ...". А предметом нашої уваги будуть слова мовного етикету.

Мета класної години - привернути увагу до проблеми культури мовного спілкування.

Завдання класного години:

1) розширити і уточнити уявлення про мовному етикеті як про одну зі складових культури мовлення;

2) проаналізувати етимологію і граматичну приналежність етикетних слів;

3) привести результати спостереження за вживанням етикетних слів учнями школи № 94 і жителями міста Ярославля;

4) представити основні тези класної години в буклеті для широкого кола читачів (домашнє завдання).

"Як слово наше відгукнеться ..."

1. Культура поведінки, культура спілкування і мовленнєвий етикет

Наше суспільство відчуває потребу в культурі поведінки і спілкування. Щоб володіти нею, важливо розуміти сутність російського мовного етикету [13], який є одним з найважливіших компонентів культури мовлення (схема 1) [15].

Додаток 1

1.1. Мовний етикет як один з компонентів культури мовлення

Слово етикет прийшло до нас з французької мови, де має значення "ярлик", "етикетка" (фр. Etiquette). Але утворилося воно на основі грецького ethos - "звичай", "характер". Етикет - встановлений порядок поведінки, форм поводження. Отже, мовний етикет - правила поведінки, прийняті в мовному спілкуванні між людьми. Дослідник мовного етикету Н.І.Формановская дає таке визначення: "Під мовним етикетом розуміються регулюючі правила мовної поведінки, система національно специфічних стереотипних, стійких формул спілкування, прийнятих і приписаних суспільством для встановлення контакту співбесідників, підтримання і переривання контакту в обраній тональності".

Отже, мовний етикет - це сукупність всіх етикетних мовних засобів та правила їх використання в тих чи інших ситуаціях. Він є одним з важливих компонентів культури мовлення.

1.2. Формули мовного етикету

Російський мовної етикет надзвичайно багатий. Він включає величезну кількість слів і виразів, якими можна користуватися в найрізноманітніших мовних ситуаціях. А що таке мовна ситуація?

Мовна ситуація складається з елементів: хто - кому - про що - де - коли - чому - навіщо (схема 2. Додаток 1 ).

Важливо не просто знати етикетні формули, але і вміти правильно використовувати їх у своїй промові відповідно до мовної ситуацією.

Етикетні мовні формули служать для вираження різних комунікативних значень, і за цією ознакою їх можна розділити на кілька семантичних груп. Етикетні формули використовуються для:

1) привітання: Привіт! Доброго дня)! Ласкаво просимо! Добрий день (вечір)! Добрий ранок! Вітаю (їм)! І т.д.;

2) прощання і побажання: Пока! Привіт! Щасливо! Щасливо залишатися! Прощай (ті)! До скорого побачення! До скорої зустрічі! До завтра! Успіхів! Добру путь! Щасливої ​​дороги! З Богом! І т.д.;

3) прохання: Будь ласка! Заради Бога! Будьте люб'язні (будь люб'язний)! Будьте ласкаві (будь добрий)! Будь другом! І т.п.;

4) подяки: Дякую! Дякую (їм)! І т.д.;

5) вибачення: Прости (ті)! Вибач (те)! І т.д.

1.3. Ознаки мовного етикету

Можна виділити кілька сутнісних ознак мовного етикету, що пояснюють його соціальну гостроту [11].

Перша ознака пов'язаний з неписаним вимогою суспільства до вживання знаків етикету. Хочеш бути "своїм" у цій групі - великої чи малої, національної, соціальної, - виконуй відповідні ритуали поведінки та спілкування. Соціальна заданість ритуальних знаків етикету виховується в людях з раннього дитинства.

Друга ознака пов'язаний з тим, що виконання знаків етикету сприймається адресатом як соціальне "погладжування". Психологи, педагоги знають, як важливо схвалити, вчасно погладити дитину, та й дорослого! Мова відгукнувся на таку потребу і створив систему словесних "погладжувань" - мовний етикет: "Здрастуйте" - будьте здорові; "Дякую" - благо дарую; "Спасибі" - врятуй вас Бог за добру справу; "Вибачте" - визнаю свою провину і прошу зняти з мене гріх і т.д.

Третій важливий ознака мовного етикету полягає в тому, що вимова етикетної вираження являє собою мовне дію, т. Е. Виконання конкретного справи за допомогою мови. Як здійснити дію - "рада", "обіцянка", "вдячність"? Для цього треба сказати "раджу", "обіцяю", "дякую" ... Дослідження виявили, що зафіксованих у словниках назв мовних дій до тисячі, способів ж безпосереднього вираження - велика кількість. Одних вітань у нас до сорока. У кожній ситуації мовного етикету можна виявити висловлювання, об'єднані в комунікативно-семантичну групу. Важливо враховувати, що проголошення обраного вирази відбувається тоді, коли співрозмовники "я" і "ти" зустрічаються "тут" і "зараз", тому для всіх виразів характерна ситуація безпосереднього спілкування, даний час моменту мовлення, незалежно від форми пропозиції, в тому числі з умовним або владним нахилом дієслова. А оскільки проголошення вираження мовного етикету і є сама справа, причому соціально і особистісно значуще, ясно, наскільки важливий мовний етикет.

Четверта ознака пов'язаний з третьою і стосується самої структури висловлювань, в яких відкритими виявляються "я" і "ти": "Я дякую Вам"; "Вибачте мене". Ця відкритість представлена ​​в граматиці пропозиції, але може бути і приховане уявлення їх, як в подяки "спасибі" або вибачення "винен", які, в силу синонімії з представленими раніше, містяться в глибинній структурі "я" мовця і "ти" адресата: "(Я говорю Вам) спасибі". Оскільки "я" і "ти" відкриті в структурі виразів мовного етикету, сила його впливу проявляється яскраво.

П'ятим важливим ознакою мовного етикету можна вважати його зв'язок з категорією ввічливості. Ввічливість потрібно саме виражати, демонструвати при спілкуванні (як і любов), бо якщо я в душі когось поважаю, але ніяк цього не проявляю, поважність до людини виявиться нереалізованої явно.

Потрібно засвоїти, що на грубість не можна відповідати грубістю. Це породжує цілий потік брутальності і може втягнути в скандал оточуючих. Коректний, а часом і підкреслено ввічливий відповідь, як правило, ставить на місце грубіяна. Мовний етикет служить дієвим засобом зняття мовної агресії.

Шостий ознака пов'язаний з тим, що мовний етикет - важливий елемент культури народу, продукт культурної діяльності людини та інструмент такої діяльності. Мовний етикет, як видно зі сказаного, є складовою частиною культури поведінки і спілкування людини. У виразах мовного етикету зафіксовано соціальні відносини тієї чи іншої епохи.

Мовний етикет пропонує деякі прийоми, за допомогою яких можна розташувати до себе співрозмовника, створити доброзичливу атмосферу спілкування:

1. Називайте співрозмовника по імені (або імені та по батькові). Як кажуть психологи, звучання власного імені для слуху людини - найприємніша мелодія, і співрозмовник підсвідомо відчуває розташування до джерела позитивних емоцій.

2. Намагайтеся в співрозмовника побачити позитивні сторони і говорите йому компліменти - "золоті слова".

3. Терпляче і уважно слухайте співрозмовника, не перебивайте його.

4. Не забудьте пом'якшити прохання, вживаючи етикетні слова.

1.4. Питання про граматичної кваліфікації формул мовного етикету

Питання про граматичної кваліфікації етикетних слів і виразів досі залишається спірним. У вітчизняному мовознавстві є три точки зору на визначення частеречной приналежності даної лексичної групи:

1) етикетні слова і вирази - це окрема група вигуків;

2) це частинки;

3) слова спасибі, ласка не кваліфікуються як частини мови.

Морфологічні та синтаксичні особливості етикетних слів і виразів дають підставу стверджувати, що за переважним ряду ознак етикетні формули зближуються з такою частиною мови, як вигук, а саме:

а) етикетні формули в більшості випадків позбавлені номинативного значення, або ж їх семантика ослаблена;

б) формуються вони, подібно до емоційним і імперативним (наказовим) междометиям, шляхом переходу слів із знаменних частин мови, в тому числі з слів запозичених, хоча загальних правил цих переходів не спостерігається;

в) більшість етикетних формул є застиглі (незмінні) форми і лише деякі слова мають не одну форму (наприклад, здрастуй - здрастуйте);

г) можуть, подібно до емоційним і імперативним (наказовим) междометиям, мати форми, утворені шляхом повтору (ай-ай-ай, ціп-ціп-ціп, спасибі-спасибі, будь ласка-ласка), хоча значення таких утворень різні;

д) в семантиці етикетних формул обов'язково містяться елементи емоційності, і ця семантика виражається інтонацією.

Перераховані ознаки дозволяють кваліфікувати етикетні слова і вирази як особливий розряд вигуків (етикетні вигуки) поряд з емоційними і імперативними (наказовими) вигуками [9].

1.5. Етимологія деяких етикетних слів російської мови

ЗДРАВСТВУЙ

Голосове привітання "здрастуйте" є наказовій формою дієслова, яка сформувалася до кінця 17 століття з описових зворотів, типу "Я наказую тобі здравствоваті", "здоров'я тобі бажаю" і т.д.

ПРОЩАЙ

Розглянемо етимологію слова "прощай" (дозволь). Воно означало "зніми з мене вину", "Відпусти мене вільним". "Прощайте", високе по стилю слово, категорично. З початку минулого століття в оборот входило і більш м'яке по тону "до побачення". Тепер в практиці мовного спілкування можна почути: "Всього вам доброго, до побачення!" (Побажання і прощання разом).

СПАСИБІ і ЛАСКА

Найуживаніші в російській мові слова подяки, прохання спасибі і будь ласка утворені від поєднання слів: спасибі від спаси Бог, будь ласка від мабуть ста (мабуть - зробиш ласку, увагу; ста - на думку деяких вчених, скорочення слова государ) [4]. Остаточно утвердилося "спасибі", включивши в себе всі корінні смисли супутніх йому колись слів. Чи не вам дякую, але вам бажаю всіх благ. Сьогодні слово "будь ласка" можна перевести на сучасну мову як "будь милостивий", "будь ласка". В "Школьниом етимологічному словнику російської мови" М. М. Шанського [14] знаходимо:

ДЯКУЄМО. Споконвічні. Зрощення спаси бог, з відпадінням після втрати скороченої кінцевого г (пор. Укр. Спасибі).

БУДЬ ЛАСКА. Споконвічні. Утворено за допомогою -ста від мабуть (див.). Пор. устар. Спасибі, здоров'ю. Частка ста - колишня форма дієслова стати (див.) У 2-му - 3-м особі (пор. Б, чу).

ДЯКУЮ

Відоме слово "дякую", читаємо в цьому ж джерелі, походить від російського слова "дякую", тобто "Приношу подяку".

Вивчення літератури показує, що сучасна мова, мовні норми ввічливості тісно переплітаються з минулим народу, про що свідчить етимологія слів: "будь ласка", "дякую", "здрастуй", "дякую" [16].

2. Дослідження мовного етикету

2.1. Наукові дослідження мовного етикету

Дослідженнями мовного етикету займалися і продовжують займатися багато лінгвісти. Величезна кількість робіт цієї проблемепосвятіла Наталія Іванівна Формановская - доктор філологічних наук, професор Державного інституту російської мови імені А.С. Пушкіна, лауреат премії Президента РФ в галузі освіти за цикл науково-педагогічних робіт з російської мовного етикету, заслужений діяч науки Російської Федерації. "Мовний етикет і культура спілкування", "Мовний етикет в російській спілкуванні", "Російський мовної етикет. Лінгвістичний і методичний аспекти "[13]," Мовний етикет. Російсько-італійські відповідності "," Мовний етикет. Російсько-португальські відповідності "," Мовний етикет. Російсько-німецькі відповідності "," Мовний етикет. Російсько-французькі відповідності "," Мовний етикет. Російсько-англійські відповідності "," Культура спілкування і мовної поведінки "[12] - це лише мала частина наукових праць, присвячених теорії і практиці мовного етикету.

Мовний етикет є об'єктом дослідження в роботі Е.В. Середи "Етикетні вигуки" [9], в книзі Ірини Вони "Спасибі, будь ласка, здрастуйте" [7], в методичній розробці І.П. Балабановою "Етимологія етикетних мовних формул російської мови" [16] і багатьох інших. Дослідниками описується цілий спектр комунікативних функцій мовного етикету. Ось деякі з них. Мовний етикет:

• сприяє встановленню контакту між співрозмовниками;
• привертає увагу слухача (читача), виділяє його серед інших потенційних співрозмовників;
• дозволяє засвідчити повагу;
• допомагає визначити статус того, що відбувається спілкування (дружній, діловій, офіційний і пр.);
• формує сприятливу емоційну обстановку для спілкування і робить позитивний вплив на слухача (читача).

Дослідники мовного етикету єдині в тому, що він "може створити сприятливий клімат спілкування" В. Соловйов стверджує: "Не можна ні від кого вимагати ні вищої чесноти, ні вищого розуму або генія, але можна і потрібно вимагати від усіх дотримуватися правил ввічливості".

2.2 Спостереження учнів МОУ ОСОШ № 94

1-е спостереження. Знання формул мовного етикету учнями МОУ ОСОШ № 94

Результати опитування учнів школи № 94

• Учні назвали від 4 до 25 формул мовного етикету.
• Самі опитані (11 осіб з 17, тобто 65%) вживають набагато менше формул, ніж знають: від 2 до16.
• Більшість беруть участь в опитуванні (9 осіб з 17, тобто 53%) частіше чують від інших етикетні слова, що говорять їх самі.
• Найбільш частотними формулами етикету названі такі: "здрастуйте", "до побачення", "дякую", "будь ласка".
• Менш споживані етикетні слова: "дякую", "будьте люб'язні", "моє шанування", "всього доброго", "вибачте".
• Більшість опитаних (12 осіб з 17, тобто 71%) чують грубі слова "часто", "часто", "дуже часто", "щодня", "постійно!"

Як показали результати опитування, знання учнів МОУ ОСОШ № 94 про мовному етикеті недостатні, а це впливає на застосування цих знань і загальний рівень культури.

2-е спостереження. Вживання формул етикету учнями школи № 94

Ми спостерігали за вживанням етикетних слів учнями школи протягом одного навчального дня (38 учнів виявилися під наглядом). Школярі не знали про експеримент, тому результати вийшли справжні (таблиця 1, діаграма 1):

Таблиця 1

1) з учителями;

2) з іншими працівниками школи;

3) один з одним.

діаграма 1

Ці цікаві відомості довели до хлопців. Інформація викликала інтерес. Через деякий час плануємо повторити спостереження. За результатами спостереження, ситуація залишає бажати кращого, деяким учням слід звернути увагу на культуру мовного спілкування в школі.

3-е спостереження. Вживання формул етикету жителями міста Ярославля

Ми провели спостереження за вживанням етикетних слів жителями міста Ярославля в громадських місцях і транспорті протягом одного дня.

Результати спостережень учнів МОУ ОСОШ № 94

Кільком учням 10 класу було запропоновано поспостерігати за вживанням етикетних слів протягом одного дня в різних громадських місцях і в своїй родині і провести точні підрахунки, відповівши на питання:

1. Скільки разів протягом дня ви почули етикетні слова від жителів міста?

2. Скільки разів протягом дня ви почули грубі слова від жителів міста?

Ось які дані ми отримали (таблиця 2):

Таблиця 2

Як бачимо, найчастіше учні чули етикетні слова в кінотеатрі, що цілком можна пояснити тим, що до їх вживання має ситуація спілкування. Грубі ж слова більш уживані в школі, причому не в спілкуванні вчителів з учнями, а в спілкуванні учнів між собою, як правило, в неформальній обстановці, під час змін. Варто зауважити, що саме в школі частотність вживання брутальних слів вище, ніж етикетних. І це серйозний привід для роздумів про рівень культури мовного спілкування учнів.

висновок

Всі проведені спостереження ще раз підтвердили важливість проблеми культури мовного спілкування і необхідність її вирішення, в тому числі шляхом розширення знань про мовленнєвий етикет як однієї зі складових культури мовлення.

Я твердо переконана, що культурна мова - ознака інтелігентності і вихованості людини. А один із способів вирішення проблеми культури мовного спілкування - в дотриманні мовного етикету. "Нам не дано передбачити, / Як слово наше відгукнеться ..." - писав великий російський поет Ф.І. Тютчев в 19 столітті. Але добре слово, безсумнівно, відгукнеться добром за всіх часів і в будь-якому суспільстві. Аналіз наукової літератури дозволяє констатувати, що по тому, як людина знає етикет, дотримується його, судять про нього самого, його вихованні, загальну культуру, ділові якості; володіння мовним етикетом сприяє набуттю авторитету, породжує довіру і повагу. Тому ми маємо всі підстави погодитися з дослідником Н.І. Формановской, яка стверджує, що все "диво" мовного етикету в тому, що він дійсно відкриває двері людських взаємин, як в минулому, так і сьогодні.

Друзі мої, переконуйте людям віру,
І частіше говорите: "Добрий день!"
І дотримуйтесь хорошому прикладу -
Продлять добрим словом життя людей!

В. Боков

список джерел

1. Балакай А.Г. Тлумачний словник російської мовного етикету: Понад 4 тис. Етикетних слів і виразів. - Астрель АСТ Транзиткнига, 2004.
2. Іванова В.А., Потіха З.А., Розенталь Д.Е. Цікаво про російською мовою. - Л .: Просвещение, 1990..
3. Коренева А.В. Вчимося дякувати // Російська мова в школі. № 4. -1993.
4. Львова С. І. Дозвольте запросити вас ..., або Мовний етикет. - Дрофа, 2010 року.
5. Оганесян С.С. Культура мовного спілкування // Російську мову в школі. № 5. - +1998.
6. Ожегов С.І., Шведова Н. Ю. Тлумачний словник російської мови. - М., 2008.
7. Вони Ірина. Спасибі, будь ласка, здрастуйте. - Лениздат, 1991.
8. Родіонова Н.І. Мистецтво бути іншим // Російська мова в школі. № 1. - 1992.
9. Середа О.В. Етикетні вигуки // Російську мову. № 15. - 2006.
10. Скворцов Л.И. Мова, спілкування та культура // Російська мова в школі. № 1. - 1 994.
11. Формановская Н.І. Культура спілкування і мовленнєвий етикет // Російська мова в школі. № 5 - 1993.
12. Формановская Н.І. Культура спілкування і мовної поведінки. - М .: ІКАР, 2010 року.
13. Формановская Н.І. Російський мовної етикет: Лінгвістичний і методичний аспекти. - ЛКИ, 2008.
14. Шанський. Н. М. Шкільний етимологічний словник російської мови. Походження слів / Н. М. Шанський, Т. А. Боброва. - 7-е изд., Стереотип. - М .: Дрофа, 2004.
15. Ширяєв Е. Н. Культура мови як лінгвістична дисципліна // Російська мова та сучасність: Проблеми і перспективи розвитку русистики. - М., 1991.
16. Балабанова І.П. Етимологія етикетних мовних формул російської мови // http://www.russiansociety.org/94/etimologiya-etiketnyih-rechevyih-formul-russkogo-yazyika/
17. У Гольдін. Мова і етикет // http: //pedlib.ru/Books/1/0212/1_0212-51.shtml

Додаток 1

Додаток 2

додаток 3

19.04.2012