Зоряна народилася в родині легендарного оперного співака Ігоря Кушплера і декана Львівської державної музакадемії Ади Кушплер. Здобувши освіту у Львові, вирішила продовжити навчання в Гамбурзі. Через два роки після переїзду отримала і премію на конкурсі Баварського радіо і телебачення в Мюнхені.

З того часу вона блискуче виступає на провідних сценах світу, включаючи Мадрид, Париж, Шанхай, Сеул. На щастя, послухати Зоряну можна і в Україні.

Depo.ua розпитав пані Кушплер про різницю між українською та австрійською оперою, щодо іноземців до українців, умінні поєднувати робочий графік з вихованням сина і рецепти успіху для рідної країни.

- Зоряна, останнім часом Ви досить часто буваєте в Україні. Виступали на LvivMozArt, на 150-річчі Національної опери в Києві. Чи відчуваєте, що з українськими містами за останні роки відбулися певні зміни? Де любите гуляти? У Вас є "місця сили" в Україні?

- Завжди із задоволенням повертаюся до Львова. Це для мене дійсно душевний оазис, який допомагає набратися сил. У мене там прекрасні друзі, і я в захваті від цього міста. Київ дуже люблю, відчуваю, що це столиця. Але Львів - це інше. Своє рідне місто я люблю сильніше будь-якого іншого.

В образі Сузукі з опери Мадам Батерфляй. Фото: Міхаель Пйонна

Якщо чесно, на масштабні прогулянки у мене немає часу. Приїжджаю на невеликий період, час в основному присвячую репетицій і концертів. Багато ходити ніколи. Але те, що я бачу, радує око. В Україні відбуваються зміни. Лагодять будинку, дороги. Так, зараз є певні незручності, але в результаті міста стають кращими. Місцеві можуть не помічати зміни, але я їх бачу кожен раз, коли приїжджаю.

- Коли переїхали до Німеччини, до чого найдовше звикали?

- Для мене все було новим. Я не знала, що таке пластикові картки та рахунки в банках - в Україні такого ще не було. Розглядала мобільні телефони, які у нас було днем ​​з вогнем не відшукати. Та й супермаркети були в дивину. Тобто, такі чисто побутові речі. Звичайно, треба було вчити мову, але я його освоїла досить легко. У студентській атмосфері засвоїла досить швидко.

- Довелося переучувати певні моменти?

- Абсолютно ні. Навпаки, я поєднала дві освіти. В Україні абсолютно фантастична школа, у нас дають просто прекрасну базу.

- Оперна традиція в Україні і в Австрії чимось відрізняється?

- Важко сказати. Відрізняється, але і поєднується, є чимало спільного. Загалом, кожна оперна традиція унікальна. Наприклад, оперні театри в Мюнхені, Парижі, Відні, Львові функціонують по-різному. У нас у Відні репертуар в 54 опери. У Львові їх приблизно вдвічі менше. Різний обсяг роботи. В австрійській опері зовсім інша система - приїжджають дуже багато гастролерів. Беруть участь практично в кожній виставі. А в Україні такої традиції немає. У Києві більше запрошують співаків, у Львові ж - справляються переважно своїми силами.

На концерті у Віденській опері. Фото Міхаель Пйонна.

Звичайно, такі моменти впираються в кошторис. В Австрії, Німеччині, Франції у опери дуже потужне фінансування держави. А наприклад, нью-йоркський "Метрополітен-опера", отримує гроші від приватних спонсорів.

- Існує стереотип, що в Західній Європі опера - більш елітарне розвага. Мовляв, і квитки дорожче, і глядачі завжди одягаються нарядно.

- Якщо підрахувати співвідношення ціни на квиток до місячній зарплаті, в Україні та Австрії воно буде приблизно однаковим. Чи не занадто відрізняється і дрес-код. Звичайно, в партер в джинсах і кросівках не пускають. Але в довгих сукнях в підлогу гостей побачиш тільки на Оперному балу. Зазвичай приходять в коктейльних сукнях та костюмах.

- Як тепер ставляться у Відні до українців?

- Я як українка відчуваю дуже добре ставлення. Тут проводиться багато українських заходів, до яких дійсно величезний інтерес. На телеканалах час від часу йдуть сюжети про нашу країну, багато публікацій в пресі.

- В яких українських проектах берете участь?

10 листопада в Філармонії у Львові у мене сольний концерт з сестрою Оленою Кушплер. 10 березня, концерт з оркестром в філармонії під батутою Романа Кофмана в Києві. З Оксаною Линів співпрацюємо на фестивалі LvivMozArt.

СИН СЛУХАЄ ОПЕРУ, відкрила рот

- У Вас досить велике навантаження. Як зазвичай відновлюєте сили, проводите вільний час?

- Вільний час намагаюся в основному проводити з моєю родиною, адже це для мене найголовніше. Також зустрічаюся з друзями, ходжу в театр, на виставки, займаюся спортом.

- Як син реагує на Ваше спів? Берете його на концерти? Уже проявляє задатки меломана?

- Коли намагаюся співати вдома, він мені забороняє це робити. А привели його на концерт в оперу, де я співала, сидів і слухав, відкривши рот. Записи мої слухає із задоволенням і всім каже, що це співає мама.
- Хто зараз за ним доглядає, чи відвідує вже садок?

- Мій синочок ходить в дуже хороший німецько-англомовний садок при школі, яку заснувала ще Марія Терезія. А в суботу відвідує заняття в українській школі. Допомагають чоловік, по можливості - моя мама, а також чудова українська няня Юля.

Фото: Олена Чернінька
- Брали його з собою в Україну? Яке місце йому найбільше сподобалося?
- Так, ми були цього літа два тижні у Львові. У мене є дві куми, у яких діти приблизно віку мого сина. І вони дуже часто разом грали. У Львові чудово організовані ігрові кімнати, де батьки можуть на кілька годин залишити дітей при догляді. Синові все дуже сподобалося, і ми, звичайно, приїдемо ще.

- Чим займається ваш чоловік?

- Мій чоловік не має ніякого відношення до музики. Він підприємець, але дуже любить ходити в оперу, звичайно, в першу чергу, на вистави за моєю участю.

- Часто і вдається спілкуватися з сестрою (Олена Кушплер - піаністка, викладач, переможець міжнародних конкурсів, живе в Німеччині - ред.)? Чи плануєте спільні проекти?

- Із сестрою ми спілкуємося щодня по кілька разів і їздимо один до одного в гості при найменшій можливості. Зараз, власне, готуємося до сольного концерту у Львові, а також до запису нашого третього, спільного компакт-диска.

У ВІДНІ НА РОБОТІ ВСЕ ЗНАЮТЬ: СЬОГОДНІ В УКРАЇНІ СВЯТО

- На фотографіях часто позіруете у вишиванках. Скільки їх у Вас, де купили? Як часто у Відні можна побачити людину в українській вишиванці?

- Я обожнюю вишиванки - це так жіночно! Є 5 вишиванок, які вишила моя бабуся (мамина мама), також є старовинні, а зараз набула дещо етноплатьев сучасних українських дизайнерів. Одягаю їх на концерти. Наприклад, під час Дня відкритих дверей у Віденській опері, співала в етноплатье від Sternat, яке придбала у Львові. Це був справжній фурор.

Виконувала гімни України та Австрії на прийомі до Дня Незалежності в Українському посольстві у Відні також в етноплатье. 27 вересня представлятиму Україну в ООН у Відні, співати українські твори, які написав мій батько, і його обробки народних пісень, також в етнічній українській одязі. На наші свята приходжу на роботу у вишиванках, тому всі знають: сьогодні в Україні свято!

Фото: Олена Чернінька

- Як думаєте, що в першу чергу повинна зробити Україна, щоб інтегруватися з ЄС? Чого нам не вистачає в першу чергу?

- Думаю, що нам треба навчитися дотримуватися закону, а також зрозуміти, що потрібно платити податки, а державі - використовувати їх на благо країни.

- Якби Ви стали радником міністра культури, що в першу чергу йому б порадили?

- Звернути увагу на оперне мистецтво в Україні і надати належне фінансування театрам.

- Що треба робити, щоб українська культура стала ще більш популярною в світі?

- Ну, ми дійсно робимо все, що можемо, і будемо продовжувати в подальшому.

Головне фото: Олена Чернінька