14 жовтня 2008 року Комітет з безпеки провів парламентські слухання на тему: «Актуальні проблеми вдосконалення законодавства про державну таємницю».
У слуханнях взяли участь депутати Держдуми, члени Ради Федерації і Громадської Палати, представники органів державної влади РФ і Казахстану, зацікавлених міністерств і відомств, наукових кіл.
Відкрив і вів слухання голова Комітету Володимир Васильєв Васильєв
Володимир Абдуаліевіч Депутат Державної Думи обраний в складі федерального списку кандидатів, висунутого Всеросійської політичної партією «Єдина Росія» , Який визначив у вступному слові основні цілі та завдання проведеного заходу.
З доповіддю «Нормативна правова база в сфері захисту державних секретів Республіки Казахстан» виступив завідувач відділом по захисту державних секретів Канцелярії Прем'єр-міністра Республіки Казахстан Менат Толимбеков. У ньому він зазначив, зокрема, що закон про захист державної таємниці Республіки Казахстан був узятий за основу для модельного закону СНД.
Заступник керівника Федерального архівного агентства Андрій Артізов розповів про підсумки розсекречення документів архівного фонду РФ в 1997-2007 рр., Про пов'язані з цим проблеми та пропозиції щодо їх вирішення.
Про зацікавленість внести зміни в діючий з 1993 року Закон РФ «Про державну таємницю» говорив у своєму виступі заступник директора Федеральної служби з військово-технічного співробітництва Костянтин Бірюлін. Ці зміни повинні усунути недоліки, що перешкоджають міжнародному співробітництву.
Порівняльний аналіз іноземного законодавства про державну таємницю стосовно до російських реалій зробив проректор МІФІ, доктор юридичних наук Олексій Фатьянов.
На думку Секретаря Громадської Палати РФ, академіка Євгена Велихова, правозастосовна практика захисту державної таємниці часто не враховує специфіку наукової діяльності в умовах сучасної демократичної Росії, що загрожує негативними наслідками для розвитку вітчизняної фундаментальної та прикладної науки.
Були порушені також проблеми кримінально-правової охорони державної таємниці в Росії і патентування секретних винаходів
За 15 років базовий закон «Про державну таємницю» сталося чимало змін: в 1997 році (окремі положення закону були приведені у відповідність з новою Конституцією РФ) і в 2004 році (в зв'язку зі зміною системи забезпечення соціальних гарантій посадовим особам і громадянам, допущеним до державної таємниці на постійній основі). Як вважають учасники слухань, чинні правові норми в області захисту державної таємниці, в цілому, створюють умови для підтримки необхідного рівня безпеки РФ.
У той же час, зазначалося, що за минулі 15 років змінилося держава, суспільство, економіка, технології, внутрішні і зовнішні загрози безпеки, правова база. Тому закономірно, що законодавство про державну таємницю та, зокрема, базовий закон вже не в повній мірі відображають проблеми сьогоднішнього дня.
На думку учасників слухань, правозастосовна практика свідчить як про наявність недоліків в законодавчому забезпеченні захисту державної таємниці, так і про необхідність комплексного вдосконалення не тільки Закону РФ «Про державну таємницю», а й пов'язаних з ним цивільного, кримінального та кримінально-процесуального, інформаційного та адміністративного законодавств.
Учасники слухань рекомендували Федеральним Зборам РФ підготувати пропозиції щодо вдосконалення системи засекречування та розсекречення відомостей, що становлять державну таємницю, а також формулювань Переліку відомостей, що становлять державну таємницю, з метою забезпечення однозначності розуміння і уточнення окремих його положень в частині відображення реалій сучасного політичного життя.
Учасники слухань запропонували Федеральним Зборам РФ при доопрацюванні Закону РФ «Про державну таємницю» звернути увагу і на такі питання, як: регламентація допуску до державної таємниці осіб, які перебувають на виборних посадах в органах законодавчої (представницької) влади суб'єктів РФ і в органах місцевого самоврядування, а також осіб, призваних на військові збори; приведення термінології Закону у відповідність з термінологією Цивільного кодексу РФ і Федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації»; уточнення повноважень Уряду РФ в частині видання нормативних правових актів по організації допуску посадових осіб і громадян до державної таємниці; регламентація наслідків розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, отриманих обманним шляхом, випадково, помилково, в результаті корупційної оборудки або із застосуванням насильства щодо особи, якій ці відомості довірені.
Були дані також рекомендації щодо вдосконалення кримінального, процесуального, цивільного та інформаційного законодавства, і законодавства про адміністративні правопорушення.