70 років минуло з часу закінчення Великої Вітчизняної війни. З кожним роком залишається все менше свідків тих страшних днів. Не тільки свідків, а й людей, які пройшли війну і принесли свою молодість в заставу перемоги. Нам, нинішньому поколінню, потрібно берегти мир і не забувати, що таке війна.
Після звільнення Білорусі всі сили людей були покладені на відродження життя в країні. Заново відбудовували житло, заводи, парки, сади, школи.
Кожен учень Столбунской середньої школи знає, як дорого цінується життя, як важко відновлювалася школа, скільки бід під час війни і в післявоєнний період пережила їх рідне село. Адже їхні дідусі та бабусі, мами і тата, вчителя школи передають їм історію рідного краю, рідної школи в оповіданнях, фотографіях і піснях. Цього року символом перемоги обрана маленька бутоньєрка з квіткою яблуні. Саме тому директор школи Леонід Гришечкін ініціював акцію "Сад Перемоги", в якій взяли участь всі учні школи.
Дітям розповіли про бої, що проходили в Ветковський районі, про односельців, які брали участь у війні. На завершення акції учні зробили свій внесок у процвітання рідного села: посадили яблуневий сад. Завдяки старанням школярів і їх вчителів біля школи з'явилися 110 дерев. Сьогодні ці саджанці нагадують міст між минулим і майбутнім, між нинішнім і минулим поколінням. І нехай це лише саджанці, але через кілька років вони перетворяться в красиві сильні яблуні, які будуть радувати людей ароматом, святкуючи свою перемогу над зимовими холодами.
Взявши участь в акції, хлопці не тільки вшанували пам'ять полеглих у боях героїв, а й залишили пам'ять про себе, заклали новий цеглинка в відродження рідного села. І це дуже символічно, вся країна святкує 70-річний ювілей Перемоги. І хочеться вірити, що цей зовсім ще молодий сад стане першою перемогою і першим кроком до відродження невеликого села.
Е. МАКСИМОВА, учитель Столбунской СШ.