Польські газопроводи Львувек-Одолянув і Германовіце-Стахоціна, будівництвом яких займеться держконцерн Gaz System - ключова частина створюваного в Польщі коридору "Північ-Південь", який дасть можливість, серед іншого, перекачувати скраплений газ в інші країни: Україну, Чехію і Словаччину.
Відзначається, що вартість газопроводів - близько $ 250 млн. Проект частково фінансується Євросоюзом, а завершення будівництва очікується в кінці 2018 року.
Новий коридор дозволить наростити обсяги поставок газу з Польщі в Україну і, якщо буде потрібно, в зворотному напрямку приблизно в півтора рази - до 8 млрд куб. м в рік.
У грудні минулого року Польща в новому Газопорт в Свіноуйсьце прийняла перший танкер зі скрапленим природним газом з Катару. Танкер "Аль-Нуаман" доставив перші 200 тисяч кубометрів зрідженого природного газу (це приблизно 120 мільйонів кубометрів звичайного природного газу), а в другій половині нинішнього року такі рейси стануть регулярними.
Треба сказати, що поляки - молодці! Вони цілеспрямовано і ефективно діють останнім часом, намагаючись максимально скоротити імпорт енергоносіїв з Росії. Причому, не тільки газу, але і нафти.
Нагадаю, в жовтні глава Роснефти Сечин з великим сумом повідомив, що найбільший виробник нафти в світі - Саудівська Аравія - почала постачання нафти в Польщу через порт Гданськ. "(Саудівська Аравія) активно демпінгує, що є також елементом зміни світових цін. Безумовно, боротьба за ринки є на цьому етапі одним з ключових чинників", - журився тоді він.
Тому, в принципі, не можна виключати, що в майбутньому Україна зможе через Польщу купувати також і нафту не російського походження. Адже, як відомо, ще в 2001 році було закінчено будівництво нафтопроводу Одеса-Броди, проте до цих пір він практично лежить мертвим вантажем в землі.
Нагадаю також, що в кінці листопада минулого року десять країн ЄС виступили проти «Північного потоку-2» . Вони заявили, що плани Росії побудувати магістральний газопровід безпосередньо до Німеччини суперечать інтересам Євросоюзу і можуть дестабілізувати ситуацію в Україні. Лист підписали Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Греція, Угорщина, Латвія, Литва, Румунія і Словаччина. Причому, саме Варшава була головним закоперщиком в цьому питанні.