Список претендентів на посади довірених осіб кандидата в Президенти Віктора Януковича за луганської області місцеві регіонали презентували ще місяць тому - на сайті Центральної виборчої комісії можна вже знайти дані про реєстрацію довірених осіб. У луганському штабі БЮТ поки мовчать, немає нічого і на сайті ЦВК.

Однак під час візиту Юлії Тимошенко до Сєвєродонецька партійці роздавали всім бажаючим агітки «Вона переможе - Луганщина переможе». У них наводиться список людей, які «зробили свій вибір» і перелік персон, що входять в «нашу команду». Чи стануть вони офіційними довіреними особами - поки не відомо, але що будуть ними по суті - сумнівів не викликає.

На сайті ЦВК немає даних ні про одне довірена особа Тимошенко в Луганській і Донецькій областях. Але якщо заглянути в інші розділи, то можна побачити, що попсовий співочий пул, який повинен був проїхатися з концертами «З Україною в серці» отримав статус довірених осіб кандидата на посаду Президента Юлії Тимошенко.

Наприклад, Наталія Могилевська стала довіреною особою Тимошенко в Криму, Павло Зібров - в місті Києві, Олексій Потапенко (відомий як репер Потап) та Настя Каменських - в рідній для прем'єра Дніпропетровської області, лідер групи «Друга ріка» Валерій Харчишин - в Житомирській, Руслана Лижичко - у Львівській, Ірина Білик - в Одеській, Кароліна Куєк (вона ж - Ані Лорак) - у Чернівецькій, Олег Михайлюта (Фагот з ТНМК) - в Харківській областях і так далі. Але найкращий «хіт» - це реєстрація довіреною особою кандидата на пост Президента Юлії Тимошенко в Херсонській області «Тіни Кароль». Може, звичайно, мова йде про інший Тіні Кароль, але якщо мати на увазі ту найвідомішу попсову співачку, то потрібно було б вказати її справжнє ім'я і прізвище.

У Луганській же області все більш традиційно. Донбасу не дісталося реперів, зате є одна народна артистка - правда, більш класичного жанру - це Галина Мурзай.

В кістяк кампанії Тимошенко, крім керівниці штабу Луганської та Донецької областей Наталії Королевської, увійшли керівник облорганізації партії «Батьківщина», нардеп від БЮТ, почесний президент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Віталій Курило, вигнаний тиждень тому з ПР гендиректор ДП «Ровенькиантрацит» Юрій Зюков і гендиректор Алчевського меткомбінату Тарас Шевченко.

Перші двоє - Королевська та Курило - люди досить відомі, це - політики. А ось на Зюков і Шевченко варто зупинитися докладніше.

Минулого понеділка, 9 листопада Зюкова виключили з ПР. Озвученої була версія «за зраду». «Основною причиною виключення Зюкова стало системне порушення ним статутних норм партії. А фактично він зрадив наші ідеї, тих жителів Луганщини, які обирали його до обласної ради », - так писала з цього приводу газета ЛОО ПР« Життя Регіону ». Політрада ЛОО ПР «за» проголосував одноголосно - це публічно підтвердили і нардеп Володимир Ландик, і голова Луганської облради Валерій Голенко.

«Юрій Зюков, який був членом політради обласної парторганізації, визначився зі своїм вибором, недавно виступивши на з'їзді партії« Батьківщина ». Ну і заради Бога. Він визначився, що «ця тендітна жінка, яка звалила на свої плечі ... і так далі» - його вибір. Це несумісно з членством в Партії регіонів », - сказав Голенко. Єдиною людиною, що утримався при голосуванні, був Микола Полухін - голова Ровеньківського ППВП. Ініціатором виключення Зюкова був нардеп Володимир Ландік. Хоча зараз його впливу в луганській ПР не вистачило б для того, щоб виключити когось із партії. У Ландіка - давній бізнес-конфлікт з Полухіним (не поділили майно в Ровеньках), і Володимир Іванович регулярно в своїх інтерв'ю пресі негативно відгукувався і керівника місцевого ППВП і гендиректора ДП «РА». Швидше за все, тут має рацію Голенко - саме виступ Зюкова на Майдані, на відкритому з'їзді партії «Батьки і вщіна» послужило приводом для виключення Зюкова з ПР - це очевидно. Але Ландик виступив з хороший їй інформаційною кампанією. Більш того, звинувативши і Полухина в тому, що він, мовляв, теж на ПР не працює. Ландик сказав, що наполягатиме і на виключення Полухина - мовляв, поки чолі облорганізації ПР Єфремову просто не принесли достатньої кількості доказів шкідливої ​​діяльності Полухина. Валерій Голенко ж, в розмові з кореспондентом «ОстроВ» сказав, що Полухін просто дали час визначитися - з ким він тепер. Вони з Зюковим разом працюють дуже давно, і в ПР вважалися «командою», і тепер Микола Якович повинен сам прийняти рішення. Полухін категорично відмовляється коментувати цю тему, а ось Зюков в інтерв'ю газеті «Комерсант» сказав, що заяву про вихід з ПР написав сам - за день до політради і заявив про те, що в БЮТ вступати не має наміру.

Насправді Зюков - приклад дуже показовий. Публічно висловлювати свою лояльність до Тимошенко він почав буквально відразу ж після свого повернення на посаду ровеньківської «генерала» - півтора роки тому.

Раніше його політична біографія була пов'язана з ПР. Ле тому 2004 він пересів з крісла гендиректора ДП «Ровенькиантрацит» в крісло директора «Луганської вугільної компанії», а вже через місяць - став заступником губернатора Єфремова з питань промисловості. Після зміни влади він довго не з'являвся на публіці, в 2006 році - після формування Кабміну Януковича - отримав посаду заступника міністра вугільної промисловості. Разом з цим Кабміном пішов у відставку, але вже влітку 2008 року з'явився в статусі виконуючого обов'язки гендиректора ДП «Ровенькиантрацит», в лютому 2009 став повноправним генералом. Всі генерали, призначені За л тавцом і опіками Королевської, як куратором вуглепрому від БЮТ ,, стали публічними і регулярно нахвалювали уряд і Юлію Володимирівну. Особливо це стало помітно під час кризи. У минулому році, під час святкування Дня шахтаря, Зюков і його колега Єрмаков (гендиректор ДП «Луганськвугілля») вручали Тимошенко подарунки і орден «Шахтарської слави». Весь цей час Зюков часто робив позитивні заяви про діяльність КМУ і в журналістських колах вже почали робити ставки - чи довго ПР буде це терпіти.

Такими ж заручниками публічної підтримки Тимошенко стали і інші генерали, які вже активно включилися у виборчий процес на боці прем'єр-міністра. Т Тепер вони занесені в розділ «Наша команда» розповсюджуваного БЮТом буклету. Це, зокрема, гендиректор ДП «Свердловантрацит» Олександр Плювако, гендиректор ДП «Лисичанськвугілля» В'ячеслав Теросипов, гендиректор ДП «Донбасантрацит» Борис Перепелиця, гендиректор ДП «Первомайськвугілля» Володимир Воротилін. «Бонусом» до генералів, які мають реальні важелі для впливу на ресурси міст, додалися ветерани шахтарської праці Герой України, Герой соцпраці Володимир Мурзенко та почесний громадянин міста Красний Луч Віктор Ільїн.

Дивно, що в цьому списку немає керівника «Луганськвугілля» Олександра Єрмакова.

Всі перераховані вище «генерали» будуть в своїх містах протиставляти себе місцевим мерам-регіоналам.

У Краснодоні на перемогу Тимошенко готовий працювати керівник тресту «Краснодоншахтбуд», почесний шахтар, Леонід Коженов.

Якщо вугільні генерали стали на ст про рону Тимошенко в кон'юнктурно-політичних цілях, то найсильніша команда управлінців, яка підтримала БЮТ в Алчевську, прийняла цю сторону швидше за корпоративної рознарядкою. Так, гендиректор Алчевського меткомбінату, Герой України і дуже авторитетний в Алчевську людина - Тарас Григорович Шевченко став одним з публічних прихильників Тимошенко. Так само як і мер цього міста Володимир Чуб, який вийшов з ряду топ-менеджерів алчевських підприємств корпорації «ІСД». За Юлю агітуватиме і ректор Донбаського державного технічного університету Анатолій Акмаєв - але його рішення, швидше за все, пов'язано з впливом Віталія Курило, так само як і в разі появи в команді Тимошенко Галини Міненко - директора Лисичанського педагогічного коледжу, прямо підпорядкованого університету Курило.

Всі перераховані вище «БЮТівці» напевно будуть працювати з промислового південь Луганської області. Поки ж в списках з півночі - сільськогосподарських районів області - засвічена тільки Лідія Кривошея. Її посада в Сватівської гімназії не вказана, а, значить, можливо, що вона - не керівник. Але північ області, швидше за все, буде курирувати відомий регіональний політик Микола Гапочка, помічений кореспондентом «ОстроВ» в Сєвєродонецьку під час візиту Тимошенко. Гапочка просто так нікуди не їздить.

У нього - не менш цікаве політичне минуле, ніж у Зюкова. Родом він з невеликого селища Луганської області, зробив кар'єру до заступника губернатора Єфремова з питань АПК і першого заступника. У 2002 році він став нардепом за мажоритарним округом, намагався сформувати в Раді «луганську» групу «Народний вибір», яка після президентських виборів-2004 трансформувалася в «Союз». Останній, в свою чергу, об'єднав депутатів-мажоритарників, які шукали собі притулку - навіть в рядах тимошенківців. Правда, велика частина цих депутатів до парламенту зразка 2006 року не потрапила, і тоді Гапочка взяв політичний тайм-аут.

У публічний список «команди Т і Мошенко» потрапили троє з п'яти депутатів Луганської облради від БЮТ - Сергій Рекіянов (керівник фракції, голова Державної податкової адміністрації в Луганській області), Вадим Данієлян (секретар фракції), і головний лікар обласної клінічної лікарні Федір Соляник. Якщо перші два ще виступають в пресі з політичними заявами, то Соляник вважає за краще підтримувати Тимошенко мовчки, і в списку включено явно через високу значимість його посади в очах суспільства. І ще - вважається, що Сергій Рекіянов претендуватиме на губернаторське крісло в разі перемоги Тимошенко на виборах

Ще один депутат облради від БЮТ - Олександр Дубінін, який раніше керував Стахановським заводом феросплавів, переведений на інше підприємство корпорації групи «Приват», його місце зайняв Віталій Касінов, який у спадок отримав і громадське навантаження по політичній лінії.

З'явилися в списках «команди» і два бізнесмена: керівник міської організації партії ВО «Батьківщина», депутат міськради про і один з міських землевласників Сергій З наговскій, і глава правління холдингу «Апекс-груп» Ігор Чаплигін.

Сергій Снаговський і його брат Вадим перейшли в БЮТ в 2005 році, коли Тимошенко стала прем'єр-міністром. Привів його в БЮТ Олександр Борзих, який тоді очолив облорганізацію «Батьківщини» - він теж був «з нових». Але після виборів 2006 року і формування коаліції Януковича Борзих перейшов в неї одним з перших. Однак його креатуру - Снаговський - виганяти з БЮТ не стали, - з ним спрацювався новий керівник облорганізації Віталій Курило.

Другий з'явився в «команді» бізнесмен - раніше не помічений в публічній політиці глава правління холдингу «Апекс-груп» Ігор Чаплигін. В цьому році, в розпал кризи і тотальних скорочень на підприємстві групи - «Полі-паку» - Чаплигін шумно святкував десятиліття компанії, розвісивши по місту вітальні білборди. У політичному колі відразу заговорили про те, що він, можливо, спробує свої сили у виборах міського голови.

Судячи з результатів візиту Юлії Тимошенко до Сєвєродонецька, можна вважати, що в її обойму потрапив і тамтешній міський голова Володимир Грицишин. Є сумніви і щодо стійкості «регіональних переконань» керівника «Сєверодонецького об'єднання Азот» Олексія Кунченка. Глава Луганського обласного відділення Комітету виборців України Олексій Свєтіков вважає, що Кунченко пішов на «таємну вечерю» з Тимошенко після офіційних заходів всупереч рознарядкою політичних лідерів.

БЮТ активно перевербовували луганську номенклатуру в свої ряди. Мало хто приховує свій прагматичний розрахунок на перемогу Тимошенко і пов'язані з цим кар'єрні і ділові перспективи. Однак кістяк ПР в регіоні дуже сильний, і Януковича підтримують більшість жителів регіону. Правда, своїми активними діями БЮТівці активно розхитують ілюзію непорушності влади ПР в регіоні. ПР же воліє робити вигляд, що слону Моська дарма. По крайней мере, публічно.

Про довірених осіб В. Януковича в Луганській області читайте ТУТ