1512
Історія губної гармоніки налічує майже 200 років успішного музикування і яскравих джазово-блюзових соло. Відчуваючи неймовірно теплі і позитивні емоції по відношенню до цього інструменту, ми вирішили розпитати одних з найвідоміших в Білорусі Харперів про те, як починався їхній шлях. Солісти Nameless Blues Band Віталій Шішпоренок і Юрій Усков розкажуть про те, чому вони надихнулися гармошкою, хто вплинув на їх творчість і як навчитися грати самостійно.
Хлопці, розкажіть, чому ви почали грати на губній гармошці? Що послужило поштовхом?
Віталій Шішпоренок: Чому почав грати на гармошці? Це філософське питання. Чому люди починають займатися тим чи іншим. Був якийсь імпульс, який йшов зсередини і як магнітом притягнув до такому маленькому (але в той же час великим в музичному плані) інструменту. До того, як почати грати на губній гармошці трохи грав на фортепіано і гітарі. Багато слухав музики і був в цілому до неї небайдужий. Рок, блюз, джаз, рок-н-рол був ближче.
В одній з композицій почув звуки губної гармошки, які зачарували мене. Причому виконавець просто грав акордами (дув в гармошку, особливо не думаючи). Але на тлі інших інструментів (барабани, гітари, вокалу) вона виділялася, як щось особливе і відразу привертала увагу слухача на себе. Є в ній родзинка. ЧайФ, Чиж, Бітлз (The Beatles), Боб Ділан (Bob Dylan) підігравали собі на гармошці і це виділяло композицію серед безлічі інших.
Це що стосується поштовху. Процес цей йшов деякий час. І в один прекрасний ранок, коли я йшов через підземний перехід в центрі міста, я почув, як один чоловік тихесенько грав на ній. При цьому у нього поруч був чемоданчик, де він і продавав гармошки. Це був знак, тому я і придбав свій перший інструмент Гармошечна.
"Якщо можеш в якийсь конкретний момент якоїсь конкретної пісні не грати - не грайся."
Юрій Усков: Найсмішніше, що коли-то дуже давно наявність гармошки на записи тієї чи іншої пісні я навпаки сприймав як якийсь дратівливий чинник. Ну, ось візьміть перший альбом Боба Ділана, який добрі люди взяли і пересвелі в стерео, і послухайте його в навушниках - це коли в одне вухо вам піде гітара, а в другу - вокал і дуже специфічна гармошка Боба Ділана. Я буду вам дуже зрозумієте. А полюбив я гармошку завдяки двом дуже різним колективам - коли почув Paul Butterfield Blues Band і групу Умка і Броневичок (тоді ще Броневичок) - що Баттерфілд, що умкіни Харпер, повністю перевернули моє ставлення до цього інструменту. Після чого я пішов і купив собі гармошку смішний марки Jack Daniels (ха-ха), яка, що найсмішніше, навіть начебто ще звучить.
Чи є обмеження в грі на губній гармошці? І на який гармоніці вважає за краще грати кожен з вас?
Віталій Шішпоренок: Обмеження на гармошці .. немає всіх нот. Тобто, у нас є 3 октави, але не всі ноти присутні. Вони одержують з допомогою бендів (прийом, що дозволяє знизити висоту ноти - прим. MUZ.BY). При додаткового налаштування ця проблема (не всі ноти) вирішується і виконавець може брати овербенди, а діатонічна гармошка стає повноцінним 3-х октавним інструментом. Але ще ця проблема може вирішуватися, коли ми беремо гармошку іншій тональності. Але в той же час, це обмеження, воно і є фактором розкриття ексклюзивного звучання інструменту, техніки гри. Тому на папері так, це невелике обмеження. У грі інша справа. Хоча, тут напевно варто сказати про стилях. Класику академічну буде не так просто витягнути. Але ось блюз, рок-н-рол, народні теми .. трохи джазу, фанку, регі .. ляжуть на гармошку дуже добре.
Юрій Усков: Обмеження? По-перше, як на мене, головне - якщо можеш в якийсь конкретний момент якоїсь конкретної пісні не грати - не грайся. Гармошка інструмент точковий. І краще взяти одну ноту, але красиву, ніж пройтися вгору-вниз по хроматичної гамі.
Що стосується інструментів, то я перепробував багато гармошки і, чесно скажу, в кожній з них є своя принадність. Але якщо вибирати, то нехай це будуть Hohner Marine Band , Hohner Marine Band Deluxe і Hohner Special 20.
Скільки у вас губних гармошок?
Віталій Шішпоренок: Зараз у мене трохи гармошок. Залишилися найбільш затребувані мною в грі. 11 штук. Плюс є ще раритетні гармошки, сувенірні. Їх ще 4 :) У свій час було близько 20 робітників.
Юрій Усков: гармошок багато, явно більше двадцяти, давно не рахував. Тому як намагаюся відкривати для себе різні марки і моделі. Крім Хонер є ж ще Seydel, Lee Oskar, Tombo, Hering, Suzuki - знаєте, як цікаво все це пробувати?
Ви самоучки або ходили на курси?
Віталій Шішпоренок: Я думаю, що самоучки. Адже це було 14 років тому, коли інтернет був дуже повільний, коли інформації було мало. Особливо по гармошці. Включав на записі композиції, де чув гармошку і грав разом з виконавцем. Купив маленьку брошурку тоді разом з гармошкою (кантрі-школа) і по ній намагався грати композиції. Були тоді, як першопрохідці. Шукали будь-яку інформацію по гармошці. По ТБ, в інтернеті, тоді як раз відкрився сайт по гармошці хармоніка.ру . Сидів в інтернет-кафе і переписував ноти. І найголовніше багато слухав. За 10 хвилин (2002 рік) скачував одну композицію блюзовую, де гармошка була лідируючим інструментом, потім багато слухав. Процес навчання був дуже довгим. Так як незвіданими стежками пробиралися і вивчали, можна сказати, на дотик можливості гармошки. Спілкувалися з однодумцями, хоча, в той час їх не так багато було.
Загалом, скрізь, де чув гармошку, брав на замітку. Потім, після півроку навчання був стопор і я на пару місяців закинув інструмент. Чи не виходили бенди. На записах у запеклих блюзменів, так класно виходило, але як це робити? Знову повернувся, коли в один з днів випадково вийшло взяти бенд. Про які-небудь викладачів і курсах в той час навіть і не думали) У Москві тільки тоді вперше вони почали з'являтися.
Юрій Усков: Моя гра на гармошці ділиться на чітке "до" і "після" - вододіл проходить по зустрічі з відомим Харпером Віталієм Шішпоренком, який мене навчив багато чому, і сподіваюся, навчить ще більшого :)
Чи можна навчитися грати на губній гармошці самому і що для цього необхідно?
Віталій Шішпоренок: Можна. Для початку потрібна гармошка і велике бажання. Потрібно багато слухати музики. Намагатися грати з виконавцем. Накачати шкіл різних і кожен день потроху грати. Але! Цей процес шляхом проб і помилок буде затягнутий у часі.
Є люди, які вже набили шишки і можуть прискорити процес розуміння суті гри на губній гармошці, дати основи. Є уторовані дороги. Самому в такому великому потоці не солодко буде. Заплутатися можна. Чи не рекламую себе і школу , Але якщо буде бажання - можете звертатися :) Знаю хлопців, які самі знімають композиції, грають. А є ті, яким потрібен поштовх і хтось з боку, щоб уже напевно.
Юрій Усков: Бачив я людей, які самостійно навчилися грати на фортепіано, що може викликати жах у академічних музикантів. Що треба? Терпіння, бажання, чітко поставлена мета.
Що найскладніше в грі на губній гармошці?
Віталій Шішпоренок: Найскладніше в грі на гармошці - навчитися грати бенди. Тобто, на одному отворі "брати" відразу 4 різні ноти. Це на вдиху. Але це на початковому етапі навчання.
Як і в будь-якому інструменті, в гармошці теж немає будь-якої планки гри. Вдосконалюватися можна постійно! І це не касаемо бендів. Це і артикуляція, і ефекти, і "фішки", і швидкість, і експресія.
Юрій Усков: Про технічні аспекти начебто володіння всіма 12-ма позиціями на одній гармошці не будемо, вже дуже це складна тема. А ось знайти свій власний стиль - так, це складно, але це того варто.
Які музиканти вплинули на вас?
Віталій Шішпоренок: Їх дуже багато і процес ще йде. Кілька з них: Джуніор Велс (Junior Wells), Джеймс Коттон (Cotton James), Мільто (Jean-Jacques Milteau), Сонні Террі (Sonny Terry) та багато інших. Всього, напевно, близько 30 виконавців. Але на гру на гармошці впливають не тільки виконавці на гармошці. На деяких можуть впливати саксофоністи. Наприклад, Чарлі Паркер (Charlie «Bird» Parker, Jr) дуже впливає на одного з наших мінських Гарпер. І це класно. Коли починав, гармошки мало вдавалося знайти в аудіозаписах. Впливав Бі Бі Кінг (BB King), Клептон (Eric Clapton). Інструмент - це провідник у великому світі музики. Тому може і Попьюлі музика впливала якимось непрямим чином, коли в маршрутці або в магазині її чув випадково.
Юрій Усков: Пол Баттерфілд (Paul Vaughn Butterfield), Літтл Волтер (Little Walter), Сонні Бой Вільямсон (Sonny Boy Williamson II), Мік Джаггер (Mick Jagger), Макс Таврійський, Володимир Кожекін, Віталій Шішпоренок, Віталій Волошин, Денис Балахонов, Сергій Рилакс і багато інших - не тільки гармошечнікі, але також вокалісти, клавішники і багато інших.
Популярна чи в Мінську губна гармошка?
Віталій Шішпоренок: Гармошка в Мінську потроху набирає обертів. Було затишшя року 3 назад, але зараз люди цікавляться, запитують. Думаю, що не так популярна, як гітара, але в цьому і полягає її гідність.
Є ще куди прагнути) не всі ще знають, про цей інструмент. Він маленький, тому і ховається. Але як тільки його знаходять, не можуть уже залишив)
Юрій Усков: Судячи з того, як часто в переходах, громадських місцях і навіть чергах в їдальнях можна почути пару невмілих (а ще краще - умілих нот), то цілком собі гармошка в Мінську жива й здорова. Вже дуже тямущий інструмент.
Хлопці, розкажіть, чому ви почали грати на губній гармошці?
Що послужило поштовхом?
Чи є обмеження в грі на губній гармошці?
І на який гармоніці вважає за краще грати кожен з вас?
Крім Хонер є ж ще Seydel, Lee Oskar, Tombo, Hering, Suzuki - знаєте, як цікаво все це пробувати?
Ви самоучки або ходили на курси?
На записах у запеклих блюзменів, так класно виходило, але як це робити?
Що треба?
Що найскладніше в грі на губній гармошці?
Які музиканти вплинули на вас?