Проект «Нанотехнології в нафтовій промисловості», схвалений українським академіком Патоном, представлений на державну премію Азербайджану

Указом Президента Азербайджану Ільхама Алієва від 8 лютого 2010 було затверджено «Положення про Комісію Державних премій Азербайджану в області науки, культури і літератури»

Борис Патон

Бакинським державним університетом та Державною нафтовою компанією Азербайджанської Республіки висунутий проект «Нанотехнології в нафтовій промисловості», авторами якого є А.Мірзаджанзаде, академік А.Магеррамов, Абдуллаєв, академік Х.Юсіфзаде, професора Е.Шахбазов, Р.Гурбанов, С. Ахмедов, М.Рамазанов, Ш.Шафіев, Е.Кязімов.

• Академік, президент Національної Академії Наук України, академік Російської Академії Наук, президент Міжнародної Асоціації Наук, член 20 академій зарубіжних країн, двічі Герой Соціалістичної праці Борис Патон дав відгук на проект.

У відгуку йдеться:

«Азербайджан є одним з найбільших постачальників сирої нафти на світові ринки. Нафтова промисловість займає ключове місце в підйомі економіки країни. Очевидно, що розвиток наукових основ і створення прогресивних економічних промислових способів видобутку нафти має важливе державне значення.

Виконана колективом авторів робота «Нанотехнології в нафтовій промисловості» вельми актуальна і своєчасна. Авторами вперше в нафтовій промисловості використаний спеціально розроблений нанорозчин, в складі якого використані частинки алюмінію, отримані плазмохімічним методом. Встановлено, що закачується в свердловини нанорозчин зазначеного складу, взаємодіючи з нафтовими пластами, призводить до утворення вуглекислого газу, в результаті чого підвищується тиск в середовищі і підвищується її кислотність. Обидва механізми дії, створюючи синергетичний ефект, забезпечують збільшення видобутку нафти і газу.

У науковій роботі також встановлено, що після досягнення динамічного рівня свердловини нанорозчин сприяє розщепленню великих газових бульбашок на більш дрібні, які, в свою чергу, витісняючи нафту зі свердловини, налипають на стінки труб, створюючи слизький шар або, інакше кажучи, «слизьку подушку» .

Проведений комплекс науково-дослідних робіт дозволив встановити механізм взаємодії пластової системи і нанорозчин. Відомо, що при закачуванні нанорозчин в пласт, починається процес деемульсаціі, нафта відділяється від води і створюються сприятливі умови для підйому продукції по свердловині.

.

Важливо також зазначити, що в результаті проведеної наукової роботи авторам вдалося домогтися підвищення добового видобутку нафти в 1,5-2 рази, зниження вмісту води в продукції свердловини на 20 відсотків, а також зменшення енерговитрат на 25 відсотків.

У науковій роботі показано, що авторами на основі нанотехнології розроблені також спеціальні наноматеріали і системи «НАНОНЕФТЬ» і «НАНОБІТУМ», в результаті чого вдалося підвищити ефективність технологічного процесу буріння, запобігти часто наявні в практиці світового досвіду технологічні ускладнення при виході на продуктивну зону.

Відзначено, що даний процес буріння застосовується в світовій практиці вперше. Авторами встановлено, що використання вищевказаних систем дозволяє в процесі буріння зменшити коефіцієнт гідравлічного опору на 14,5 відсотка, в результаті чого збільшується лінійна швидкість на 13,6 відсотка і забезпечується економія енерговитрат на 34 відсотки.

З огляду на важливу наукову новизну і практичну значимість виконаних робіт, вважаю, що автори цілком заслуговують присудження Державної премії Азербайджанської Республіки за 2010 рік в області науки ».

http://www.day.az/.../210625.html