індекс цитування
Як виміряти геніальність вченого? Як визначити вніс той чи інший дослідник істотний внесок в науку? Як правило, на ці непрості запитання відповідають, через десятиліття. Але що робити, якщо відповідь потрібна вже зараз. Для цього у всьому світі використовується індекс цитування.
показник значущості
індекс цитування 
Система індексує посилання на літературу, зазначені в пристатейний бібліографічних списках. Індекс відображає частоту цитування статті, а значить і її популярність. Перший індекс цитування ввів в 1960 році американський Інститут наукової інформації (ISI). Тим самим було покладено початок такого індексу цитування, як «Science Citation Index» (SCI), і потім включили в нього індекси цитування з суспільних наук ( «Social Sciences Citation Index», SSCI) і мистецтвам ( «Arts and Humanities Citation Index», AHCI).
У 2005 році американський фізик Хорхе Хірш пропонує ввести h-індекс для кількісної характеристики продуктивності вчених. Надалі цей показник стали називати по імені вченого - індекс Хірша. Нова величина враховує не тільки кількість цитувань, але і число публікацій самого автора. Так, якщо у вченого опубліковано 100 статей, на кожну з яких є лише одне посилання, його h-індекс дорівнює 1. Таким же цей показник буде і у дослідника, що опублікував одну статтю, але на неї послалися 100 раз.
Слід розуміти, що індекс цитування не завжди дає адекватне уявлення про значущість вченого. Найяскравіший приклад подібного - Альберт Ейнштейн. Якби він помер на початку 1906 року, його h-індекс зупинився б на 4 або 5 (дуже низький показник), не дивлячись на надзвичайно високу значимість статей, опублікованих ним у 1905-му. Але тим не менше індекс цитування сьогодні залишається найефективнішим інструментом визначення значущості наукових досягнень.
російський досвід
З 2005 року в науковій електронній бібліотеці « eLibrary »Створюється Російський індекс наукового цитування (РИНЦ). Мета проекту полягає в створенні вітчизняної бібліографічної бази даних по науковій періодиці. Однак «E-library» містить не тільки статистичні дані, а й копії статтею, більшість яких є у відкритому доступі.
Створення подібної бази стало необхідністю для вітчизняної наукової громадськості, тому що праці російських вчених недостатньо повно представлені в зарубіжних базах даних. Так, тільки 150 журналів (тобто приблизно 5% від усіх російських журналів) представлено в найвідомішому індексі цитування «Web of Science». В інший міжнародний індекс цитування - «Scopus» компанії «Elsevier» - входить приблизно 300 російських журналів. В основному сюди потрапляють видання, що виходять англійською мовою або мають перекладну версію. Як правило, це журнали з природничих і технічних наук.
Все це, безумовно, ускладнює адекватну оцінку російської науки. Зазначена проблема послужила основним посилом створення РИНЦ.
В даний час РИНЦ налічує понад два мільйони публікацій російських авторів і понад дві тисячі наукових журналів.
Починаючи з 2008 року, розраховуються імпакт-фактори журналів. Імпакт-фактором називається чисельний показник важливості журналу. Для підрахунку критерію необхідна наявність в РИНЦ повного трирічного масиву публікацій кожного журналу.
Вісник Череповецкого державного університету включений в РИНЦ в березні 2008 року.
Разом з тим сьогодні «eLibrary» відчуває певні проблеми. Так, не всі автори і журнали представлені в бібліотеці. Але головна трудність полягає в тому, що в РИНЦ розміщено досить велика кількість публікацій, але мала їх частина прив'язана до конкретних авторам. Система працює автоматично, проте пошук власних статей і посилань на них доводиться робити вручну. З огляду на масив бази, апарат РИНЦ не зможе оперативно прив'язати автора і його статті. Тому в планах «eLibrary» надання можливості вченим самостійно коригувати базу. Уже зараз в бібліотеці можна зареєструватися в якості вченого: для цього створена інформаційно-аналітична система «Science Index», яка пропонує нові сервіси для авторів, організацій та наукових видавництв.
Відвідати eLibrary Зареєструватися в науковій електронній бібліотеці може кожен.
Як визначити вніс той чи інший дослідник істотний внесок в науку?