індекс цитування

індекс цитування

Як виміряти геніальність вченого? Як визначити вніс той чи інший дослідник істотний внесок в науку? Як правило, на ці непрості запитання відповідають, через десятиліття. Але що робити, якщо відповідь потрібна вже зараз. Для цього у всьому світі використовується індекс цитування.

показник значущості

індекс цитування індекс цитування   наукових статей представляється собою реферативну базу даних наукових публікацій наукових статей представляється собою реферативну базу даних наукових публікацій. Основний принцип підрахунку простий: чим більше посилань на автора, тим більше його індекс цитування.

Система індексує посилання на літературу, зазначені в пристатейний бібліографічних списках. Індекс відображає частоту цитування статті, а значить і її популярність. Перший індекс цитування ввів в 1960 році американський Інститут наукової інформації (ISI). Тим самим було покладено початок такого індексу цитування, як «Science Citation Index» (SCI), і потім включили в нього індекси цитування з суспільних наук ( «Social Sciences Citation Index», SSCI) і мистецтвам ( «Arts and Humanities Citation Index», AHCI).

У 2005 році американський фізик Хорхе Хірш пропонує ввести h-індекс для кількісної характеристики продуктивності вчених. Надалі цей показник стали називати по імені вченого - індекс Хірша. Нова величина враховує не тільки кількість цитувань, але і число публікацій самого автора. Так, якщо у вченого опубліковано 100 статей, на кожну з яких є лише одне посилання, його h-індекс дорівнює 1. Таким же цей показник буде і у дослідника, що опублікував одну статтю, але на неї послалися 100 раз.

Слід розуміти, що індекс цитування не завжди дає адекватне уявлення про значущість вченого. Найяскравіший приклад подібного - Альберт Ейнштейн. Якби він помер на початку 1906 року, його h-індекс зупинився б на 4 або 5 (дуже низький показник), не дивлячись на надзвичайно високу значимість статей, опублікованих ним у 1905-му. Але тим не менше індекс цитування сьогодні залишається найефективнішим інструментом визначення значущості наукових досягнень.

російський досвід

З 2005 року в науковій електронній бібліотеці « eLibrary »Створюється Російський індекс наукового цитування (РИНЦ). Мета проекту полягає в створенні вітчизняної бібліографічної бази даних по науковій періодиці. Однак «E-library» містить не тільки статистичні дані, а й копії статтею, більшість яких є у відкритому доступі.

Створення подібної бази стало необхідністю для вітчизняної наукової громадськості, тому що праці російських вчених недостатньо повно представлені в зарубіжних базах даних. Так, тільки 150 журналів (тобто приблизно 5% від усіх російських журналів) представлено в найвідомішому індексі цитування «Web of Science». В інший міжнародний індекс цитування - «Scopus» компанії «Elsevier» - входить приблизно 300 російських журналів. В основному сюди потрапляють видання, що виходять англійською мовою або мають перекладну версію. Як правило, це журнали з природничих і технічних наук.

Все це, безумовно, ускладнює адекватну оцінку російської науки. Зазначена проблема послужила основним посилом створення РИНЦ.

В даний час РИНЦ налічує понад два мільйони публікацій російських авторів і понад дві тисячі наукових журналів.

Починаючи з 2008 року, розраховуються імпакт-фактори журналів. Імпакт-фактором називається чисельний показник важливості журналу. Для підрахунку критерію необхідна наявність в РИНЦ повного трирічного масиву публікацій кожного журналу.

Вісник Череповецкого державного університету включений в РИНЦ в березні 2008 року.

Разом з тим сьогодні «eLibrary» відчуває певні проблеми. Так, не всі автори і журнали представлені в бібліотеці. Але головна трудність полягає в тому, що в РИНЦ розміщено досить велика кількість публікацій, але мала їх частина прив'язана до конкретних авторам. Система працює автоматично, проте пошук власних статей і посилань на них доводиться робити вручну. З огляду на масив бази, апарат РИНЦ не зможе оперативно прив'язати автора і його статті. Тому в планах «eLibrary» надання можливості вченим самостійно коригувати базу. Уже зараз в бібліотеці можна зареєструватися в якості вченого: для цього створена інформаційно-аналітична система «Science Index», яка пропонує нові сервіси для авторів, організацій та наукових видавництв.

Відвідати eLibrary Зареєструватися в науковій електронній бібліотеці може кожен.

Як визначити вніс той чи інший дослідник істотний внесок в науку?