- Ігрові журнали На сьогоднішній момент (квітень 2014 року) до Росії існує три основних журналу про...
- Всі ігрові журнали
- Ігрові журнали в країнах СНД
- Аматорські ігрові журнали
- Телеперепередачі, ТВ і радіо канали про іграх
Ігрові журнали
На сьогоднішній момент (квітень 2014 року) до Росії існує три основних журналу про комп'ютерні та відео іграх.
Журнал «Ігроманія» - найвідоміший і популярний журнал про комп'ютерні ігри в Росії. Завоював популярність завдяки додатку «Відміна». Основний принцип журналу - доступність інформації: тексти пишуться так, щоб вони були зрозумілі самому широкому колу читачів.
Журнал «Країна ігор» розглядає індустрію ігор в цілому: як комп'ютерні, так і консольні ігри. Розповідає про комп'ютерні ігри як про частину сучасної масової культури.
Журнал «Навігатор Ігрового Миру» спеціалізується виключно на комп'ютерних іграх, і якось аж надто вороже налаштований проти ігрових консолей. Має явний патріотичним ухил: розповідає про безліч вітчизняних і російськомовних ігор, критикує сюжети зарубіжних ігор, в яких спотворюється роль Росії і Радянського союзу в світовій історії.
Історія розвитку ігрових журналів
Почалося все в далекому 1993 році. На російських просторах з'явилися 8-бітові приставки «Dendy» (китайський клон приставки «Nintendo Entertainment System»). Для інформаційної підтримки приставки запустили в друк перший російський журнал про відеоігри - «Відео-Ас Dendy» (перейменування пізніше в «Великий Dракон»). У країні почалася популяризація комп'ютерних і відео ігор.
Потім, лише через два роки, з'явився другий журнал - «Магазин іграшок» (перейменування пізніше в «Game.EXE»). І пішло-поїхало, журнали почали випускатися один за іншим: «Країна ігор» від видавництва Gameland, «Навігатор» від Навігатор Паблішинг, «Ігроманія» від видавництва Техносвіт, і плюс ще безліч другосортних журналів, про які тепер вже ніхто і не згадає. Все це утворило першу хвилю ігрових журналів.
Наростаючу хвилю зупинив замовчуванням серпня 1998 року. Видавництва великих журналів виверталися як могли і, в підсумку, залишилися на плаву. Невеликі ж видання збанкрутували і перестали існувати.
Ситуація виправилася лише через кілька років. У 2002 році, з'являється регіональне видання популярного світового журналу «PC Gamer» (але на російських просторах він проіснував недовго). А починаючи з 2003 року почався новий підйом вітчизняної індустрії, в тому числі і ігровий журналістики. Тираж старих, перевірених часом журналів злітають до небувалих висот, тираж збільшуються в кілька разів. З'являється пара нових журналів від колишніх видавництв: «Кращі Комп'ютерні Ігри» від Техносвіт, «PC гри» від Gameland.
Слідом за другою хвилею 2003 року, через кілька років почався черговий спад в 2008 році, мабуть внаслідок світової фінансової кризи.
Поява першого міні-журналу про комп'ютерні ігри ( "Ігроманія Лайт") в квітні 2009 року.
Всі ігрові журнали
Журнал «Великий Dракон» - перший в Росії журнал про відеоігри і аніме. До 1995 року виходив під назвою «Відео-Ас Dendy». Спочатку це видання було інформаційно-рекламним проектом компанії «Steepler», що займалася розповсюдженням відеоприставок «Dendy» на території Російської Федерації. Пізніше журнал знайшов самостійність і перейшов в розпорядження авторів-ентузіастів.
Журнал «Game.EXE» - фактично є родоначальником російської ігрової журналістики. Спочатку, з 1995 по 1997 рік, видавався під назвою «Магазин іграшок» (Games Magazine). У 1997 році змінив назву на «Game.EXE». Творчі тексти «Game.EXE» вигідно відрізнялися від шаблонних текстів конкурентів.
Журнал «Країна ігор» розглядає індустрію ігор в цілому: як комп'ютерні, так і консольні ігри. Розповідає про комп'ютерні ігри як про частину сучасної масової культури.
Журнал «Навігатор Ігрового Миру» спеціалізується виключно на комп'ютерних іграх, і якось аж надто вороже налаштований проти ігрових консолей. Має явний патріотичним ухил: розповідає про безліч вітчизняних і російськомовних ігор, критикує сюжети зарубіжних ігор, в яких спотворюється роль Росії і Радянського союзу в світовій історії.
Журнал «Ігроманія» - найвідоміший і популярний журнал про комп'ютерні ігри в Росії. Завоював популярність завдяки додатку «Відміна». Основний принцип журналу - доступність інформації: тексти пишуться так, щоб вони були зрозумілі самому широкому колу читачів.
Журнал «PlayStation: The Official Magazine»
Журнал «MegaGame»
Журнал «PC Gamer»
Журнал «Кращі комп'ютерні ігри»
Журнал «PC гри»
Крім того, існувало безліч ігрових журналів, які не отримали широкої популярності, і незабаром закрилися. Серед них:
КомпАс (січень - травень 1995), Pro-Ігри (січень 1995 - жовтень 1996), Sega Pro (березень 1996), Юніор (квітень 1996 - 1997), Videoігри (січень - червень 1998), Videogames Inside (вересень-грудень 2004) , Консоль (січень 2005 - червень 2006), Путівник: Країна ігор (січень 2003 - липень 2004), XS Magazine (2005 - 2006).
Ігрові журнали в країнах СНД
Аматорські ігрові журнали
На ряду з професійними журналами створюються і невеликі аматорські ігрові журнали. Звичайно, це не зовсім те, що зазвичай прийнято називати журналом - вони не друкуються в друкарні, не продаються в газетних кіосках, а существут лише у вигляді pdf-файлів і поширюються тільки через інтернет.
Здавалося б, немає нічого складного в створенні такого журналу про комп'ютерні ігри: потрібно лише написати кілька статей, зробити достатню кількість скріншотів, зверстати все це, і графічно оформити. При цій справі можна навіть не витратити жодної копійки, вкладаючи тільки свій особистий час. Інтернет зробив доступнішими для простих людей велика кількість цікавих занять, в тому числі і журналістику. Але вся уявна простота журналістики оманлива. Більшість спроб створення журналів любителі зканчівают відразу ж після випуску першого пілотного номера. Не витримують конкуренцію з більш старими і відомими джерелами інформації.
Але є винятки з цієї сумної статистики:
Телеперепередачі, ТВ і радіо канали про іграх
ТВ Передача «Від, гвинта»
ТВ Передача «Мегадром агента Z»
«Ігровий Мир», «32-bit Казки», «Варіант», «От Вінта!»,
«Денді Нова Реальність», «Нова Реальність», «Світ Денді», «X-Play», «Cybernet».
Радіо «Торт FM»