П'ятнадцять плюс-мінус одна

Лауреат «Київської пекторалі» Богдан Бенюк в ролі Річарда III

27 березня в Міжнародний день театру відбулося нагородження лауреатів 25 сезону театральної премії «Київська пектораль». Урочиста церемонія пройшла в Колонній залі Київської міської ради за участю мімів, клоунів на ходулях, театру тіней, столичного мера Віталія Кличка і міністра культури Євгена Нищука.

Віталій Кличко виступив першим. Говорив не надто багато, але встиг продемонструвати публіці оригінальну версію української мови зі словами «Актор» і «тєатр», а також тричі збитися, вимовляючи важке слово «найталановітіші». На наступні два з половиною години церемонії залишатися не став. У столиці багато інших важливих справ; не весь Київ театр, не всі в ньому актори.

Євген Нищук, навпаки, запізнився, зате досидів до кінця. У якийсь момент йому була запропонована роль кур'єра: передати нагороду для одного з відсутніх в залі лауреатів провідний чомусь попросив розташувався в першому ряду міністра. Нищук злегка зам'явся, але відмовлятися від несподіваної місії не наважився.

Як завжди на вітчизняних церемоніях, накладок було безліч. Міми - помічники ведучого постійно запізнювалися то подати конверт з ім'ям переможця в черговий номінації, то віддати щасливому лауреату квіти. Оголошували, що нагороду вручатиме одна людина, а на сцену виходив інший. Втім, такого конфузу, як на нинішньому «Оскарі», на «Київської пекторалі» все-таки не відбулося. У чомусь ми крутіше Голлівуду.

Серед художніх номерів, якими перемежовувалися нагородження лауреатів, були і малохудожні. Запам'ятався виступ жіночого тріо «Ейфорія» - дві електроскрипки, одна електровіолончель, фонограма-минусовка, червоні сукні, радісні, немов приклеєні, посмішки, незручні, як би танцювальні, руху. Для районного Будинку культури було б в самий раз, але для столичної театральної премії -як щось не дуже.

Прикра непорозуміння сталося у номінації «Кращий акторський дебют». Єдиним претендентом нагороди став Олександр Вознюк з Театру опери і балету для дітей та юнацтва (спектакль «Рита»), а в таких випадках за статутом «Київської пекторалі» номінація знімається. Ведучий так і оголосив, але потім чомусь викликав Вознюка на сцену, і молодий співак довго не міг зрозуміти, що нагороду йому вручати зовсім не збираються. Щоб п'ятнадцята статуетка не пропала даремно, її віддали Дикому театру в додатковій номінації «За енергійний творчий пошук».

Спеціальну премію «За внесок в розвиток театру» присудили Нінель Биченко, доценту кафедри театрального мистецтва Київського університету культури і мистецтв. Легендарний педагог була так зворушена, що розтягла свою подячну промову хвилин на двадцять. Вручав приз Богдан Бенюк весь цей час стояв біля Нінель Антонівни, переминаючись з ноги на ногу, але так і не посмів її перервати.

Народному артисту України, народному депутату VII скликання від ВО «Свобода» і нинішньому депутату міськради від тієї ж організації довелося вийти на сцену ще раз - щоб отримати премію за кращу чоловічу роль. По суті Бенюк, який зіграв Річарда III в однойменній виставі Театру ім. Франко, виявився єдиною всеукраїнської знаменитістю в списку нагороджених. Імена більшості інших лауреатів відомі переважно у вузьких театральних колах.

Ще одна особливість цьогорічної «Пекторалі» - відсутність серед лауреатів представників провідних драматичних театрів столиці. На думку журі, Театр на лівому березі, Театр на Печерську, Театр на Подолі і Молодий театр за прем'єри 2016 року призів не заслужили. І вже тим більше зрозуміло, що в списку переможців не могло бути Владислава Троїцького та ЦСМ «Дах», існуючих окремо від театрального офіціозу і мейнстріму.

Нагороду в головній номінації, за кращу драматичну виставу, присудили постановці «Без вини винуваті», створеної за п'єсою Олександра Островського Віктором Гиричем, художнім керівником Театру юного глядача на Липках. Жодної повноцінної рецензії на постановку Гирича в інтернеті мені знайти не вдалося. Цей факт можна інтерпретувати по-різному, але про стан столичного театрального процесу він свідчить досить красномовно.

За внесок в розвиток театрального мистецтва: Нінель Биченко.

За кращий режисерський дебют: Валерія Федотова, «Ослик повинен бути худим», театр «Сузір'я».

За кращу жіночу роль другого плану: Шорена Шонія за роль Собаки, «Двоє, не рахуючи собаки», Театр російської драми.

За кращу чоловічу роль другого плану: Арсен Курбанов за роль Коломана Зупана, «Графиня Маріца», Театр оперети.

За кращу жіночу роль: Христина Микитин за роль Елен, «Мене прислав доктор Хоу», Театр юного глядача на Липках.

За кращу чоловічу роль: Богдан Бенюк за роль Річарда III, «Річард III», Театр ім. Франко.

За кращу сценографію: Мирон Швелідзе, «Річард III», Театр ім. Франко.

За краще пластичне вирішення: Аніко Рехвіашвілі, балет «Снігова королева», Театр опери і балету.

За кращу музичну концепцію: Владислав Тененбаум, «Вид з моста», Театр російської драми.

За кращу режисерську роботу: Стас Жирков, «Слава героям», спільний проект театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського театру ім. Франко.

За кращу виставу для дітей: «Містер Р-р-р», Творча майстерня Театру маріонеток.

За кращу камерну виставу: «Ми, Майдан», театр «Колесо».

За кращу музичну виставу: «Графиня Маріца», Театр оперети.

За кращу драматичну виставу: «Без вини винуваті», Театр юного глядача на Липках.

За енергійний творчий пошук: Дикий театр.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...

Где купить протеин
Без спортивного питания добиваться реальных результатов гораздо сложнее и дольше. Уже каждому любителю хорошо известно, что без него эффективность тренировок гораздо ниже. Сегодня купить протеин становится