- Спецшов для ран залишився в кресленнях, "приборкувач ураганів" хочуть виробляти в Канаді, а рукавичку...
- Шов-блискавка: креслення лежать на полиці
- Екзоскелет: від допомоги бабусі до стартапу
- Рукавичка: змінила назву і мету
- Авто на повітрі: розпродаж і мрія
- Аналіз без крові: в 28 країнах
- Приборкувач бурі: інтерес і медаль
- Упаковка: 10 років чекала інвесторів
- АВТОРИ:
- Орфографічна помилка в тексті:
23 жовтня 2017, 5:54 Переглядів:
Спецшов для ран залишився в кресленнях, "приборкувач ураганів" хочуть виробляти в Канаді, а рукавичку для слабочуючих адаптують під геймерів
Фото: pixabay.com.
Щорічно українці патентують сотні винаходів, покликаних змінити світ. Хтось дивує авто, здатним пересуватися без палива, інші створюють методи боротьби з природними катаклізмами, які можуть врятувати цілі міста.
"Сегодня" відшукала найцікавіші винаходи останніх років і спитала у розробників, що стало з ідеями, які могли принести авторам мільйонні дивіденди.
Так, молоді вчені намагалися виправити косоокість у дітей за допомогою спецочков і навіть створили портативний аналог МРТ, проте далі корисних моделей і наукових праць справа не пішла. Будучи учнем Малої академії наук, житель Пирятина Сергій Дівянін ще в 2013-му створив унікальний апарат для вимірювання викривлень хребта.
"Звичайно, повною заміною МРТ це складно назвати, але для поліклініки апарат відмінно підійшов би", - говорить тепер уже четвертокурсник Української медичної стоматологічної академії в Полтаві.
Пристроєм, який накладається вздовж хребта у вигляді бандажа і передає дані на комп'ютер, цікавилися кілька років. За креслення винахіднику пропонували копійки, а розробити повноцінне ПО не було можливості, тому ідея зависла. Зараз же Сергій весь час присвячує медицині, плануючи стати хірургом або діагностом.
Шов-блискавка: креслення лежать на полиці
Ім'я полтавчанина Віталія Запеки 11 років тому не сходило зі сторінок газет. Всі про нього говорили як про новатора, а його розробку хотіли отримати в 24 країнах світу. Полювали іноземці тоді за незвичайним хірургічним швом-блискавкою, який можна було б просто накласти на рану, "застогнав" її, не використовуючи ні ниток, ні голок. Розробник впевнений: винахід врятувало б постраждалих в ДТП або при випадкових ранах. Один з варіантів шва можна було використовувати і під час планових операцій.
"Працювати над ним я почав в 2002 році. Три роки провів в бібліотеках, вивчаючи анатомію і все про шкіру людини, відвідував операції в лікарнях, морги, я ж не медик за освітою (інженер. - Авт.). У 2006 році запатентував винахід ", - розповів" Сегодня "Віталій.
Іноземці буквально завалювали його пропозиціями про співпрацю, але перед підписанням контракту просили надати креслення, намагаючись обманом дістати розробку українця. Частина креслень Віталій все-таки передав до Ізраїлю в один з університетів, після чого зв'язок обірвався.
Винахідник поклав креслення на полицю і дістав їх лише в 2014-му, коли стали гинути українські солдати.
"Я хотів, щоб розробка допомогла нашим хлопцям. Маючи такий шов-блискавку, боєць самостійно може накласти його протягом 20 секунд на рану. Мені було 47 років, і я думав, що повинен допомогти країні своїм розумом", - згадує Запека.
Але все, чого вдалося домогтися винахіднику, - позитивний відгук від Націнституту хірургії і трансплантології ім. Шалімова.
"Тоді я вирішив, що піду служити, хоч так буду допомагати країні", - говорить Віталій.
І в перший робочий день 2015 го пішов добровольцем в зону бойових дій, де до цих пір служить в батальйоні "Полтава". Потенційному інвестору чоловік готовий віддати всі напрацювання в обмін на безкоштовне забезпечення українських військових швами-блискавками.
Віталій Запека. Готовий віддати розробку за шви для бійців. Фото: facebook.com
Екзоскелет: від допомоги бабусі до стартапу
Намагаючись допомогти власну бабусю, киянин Антон Головаченко створив екзоскелет. За допомогою роботизованих алгоритмів і адаптивної конструкції пристрій допомагає провести реабілітацію і відновити рухи кінцівок. У 2013-му хлопець представив винахід, а вже в 2015-му працює макет став стартапом. Зараз же розробка, що отримала назву UniExo, запущена в дрібносерійне виробництво.
"Спочатку я створював його для бабусі, у якої з віком відмовила права рука. Коли побачив роботи конкурентів, зрозумів, що не можна так знущатися над людьми, а стаціонарні технології можуть бути лише допоміжним інструментом. Екзоскелети, які вимагають постійного живлення від розетки, не повинні бути на ринку в XXI столітті. Більшість людей хочуть бачити продукт wearable (придатний для носіння. - Авт.), який можна скласти в сумку, а не везти на вантажівці ", - говорить Антон.
Удосконалюючи розробку, винахідник забезпечив її унікальними якостями. Тепер для реабілітації можна використовувати лише частину екзоскелета, та й ціна українського механізму в 10 разів нижче за зарубіжні аналоги, вартість яких стартує від 5000 євро.
"Унікальні алгоритми дозволяють контролювати безпеку носія і стабілізувати ходу, руху, також пристрій може здійснювати рухи паралізованими кінцівками", - розповідає хлопець, працюючи над підключенням екзоскелета до штучному інтелекту.
За UniExo полюють українці та іноземці. Однак автора дивує той факт, що українське МОЗ не цікавиться новими технологіями, хоча команда проводила зустрічі з чиновниками.
Антон Головаченко. Створив механізм для пересування при паралічі. Фото: З архіву А. Головаченко
Рукавичка: змінила назву і мету
"Ті, що говорять рукавичку", яка трансформує жести в мову і покликана полегшити життя слабочуючих людям, в 2012-му на конкурсі Microsoft представили донецькі інженери-електронники і програмісти Антон Степанов, Антон Постерніков, Валерій Ясаков і Максим Осика. Тоді проект став переможцем, і хлопці отримали $ 25 000. Мріючи реалізувати проект, команда шукала інвесторів, але корективи в плани розробників внесли військові дії на Донбасі. Хлопці роз'їхалися в різні міста, і робота над проектом завмерла.
Через пару років команда творців розпалася, вірний ідеї залишився лише Антон Постерніков, до якого приєдналася президент асоціації Digital Ukraine і директор торгового майданчика (авторизованої Prozorro) Оксана Борисенко, серійна підприємниця з Сан-Франциско Наталія Карпенко і директор Data Platform Microsoft MVP Денис Резник.
Нова команда вирішила змінити назву проекту і його цілі. Тепер рукавичка називається Zglove і розрахована не тільки на людей з вадами слуху людей, а й на геймерів.
"Зараз ми переробляємо ПО рукавички. Крім комфортного спілкування людей з вадами слуху, хочемо, щоб нею могли користуватися і в розважальних цілях, наприклад, як пультом для телевізора або приставкою для ігор", - розповіла "Сегодня" Борисенко.
Паралельно хлопці шукають інвесторів для реалізації проекту. Поки ж на розробку нової версії продукту намагаються заробити, запускаючи краудфандінговую кампанію і залучаючи майстрів, які роблять вироби з дерева і ювелірної смоли.
Творці. Команда розпалася. Фото: expressyourselfkid.viewy.ru
Прототип рукавички. Фото: enabletalk.com
Авто на повітрі: розпродаж і мрія
Вирішивши створити екологічний автомобіль, харків'янин Олег Збарський розробив і запатентував распредвал особливої конструкції, який дозволив оснастити ВАЗ нехитрим обладнанням, до складу якого входили два балони зі стисненим повітрям. "Четвірка" пройшла перші випробування, але відправитися в далеку подорож конструктор не ризикнув - повітря вистачало всього на десяток кілометрів. Заправка балонів обходилася дорожче, ніж бензин, тому заощадити на переробці не вдалося. Витративши близько $ 2000, механік не дочекався інвесторів і закинув випробування.
"Пропонували повезти авто в Чорногорію, але у мене не було закордонного паспорта, а потім інтерес пропав, - розповідає Збарський. -" Четвірку "вже продав, але новий власник їздить на бензині. Деталями для їзди на повітрі періодично цікавляться, але навіть викласти $ 100 НЕ поспішають ".
Зараз винахідник ремонтує побутову техніку, але не втрачає надії продовжити розпочате. Механік підраховує: щоб переобладнати авто, необхідно близько $ 4000. на покупку хорошого компресора і запчастин.
Олег Збарський. Їздив на "четвірці" за допомогою повітря в балоні. Фото: objectiv.tv
Аналіз без крові: в 28 країнах
На початку 2000-х харківські вчені Анатолій Малихін та Анатолій Пулавський розробили метод безкровного визначення формули крові та більше сотні регуляторних параметрів життєдіяльності людини. Неінвазивний аналізатор формули крові АМП (Nonivasive Hemogram Analyzer AMP) без забору крові видає дані протягом 180-720 секунд. Цей прилад не має аналогів в світі.
"Спочатку апарат визначав аналіз крові людини по 100 параметрам, зараз же нам вдалося збільшити їх кількість до 151, в планах - удосконалювати аналізатор до визначення 300 параметрів", - розповідає представник компанії BioPromin Medical,
кандидат медичних наук Наталія Руміла.
Апарат. У Китаї застосовують на держрівні, в Україні - в клініках. Фото: biopromin-medical.prom.ua
Вдосконалений аналізатор Малихіна-Пулавського виглядає як компактна діагностична лабораторія, яку можна використовувати і в приміщенні, і в польових умовах, отримуючи дані з точністю 98%.
"Прилад зареєстрований в 28 країнах. У Китаї та Мексиці він впроваджений на державному рівні, а в Білорусі використовується в пансіонатах і санаторіях для моніторингу стану пацієнта", - говорить Руміла.
А ось в Україні, незважаючи на світову популярність, прилад практично не зустріти. Аналізатор використовують в деяких приватних клініках в Києві, Харкові, Черкасах та Вінниці, а також окремих санаторіях.
Малихін. Створив аналізатор. Фото: biopromin-medical.prom.ua
Приборкувач бурі: інтерес і медаль
У 2014-му країні стало відоме ім'я фізика з Рівного Віктора Бернацького, який створив "приборкувач ураганів". За задумом, при виникненні урагану сильний вітер запускає всередині циліндра потужні вентилятори, які направляють повітряний потік проти стихії і здатні знизити потужність вітру. Після розголосу винаходом цікавилися австралійці і американці, останні навіть опублікували статтю з описом методу, але далі розмов справа не йшла. До сих пір прилад існує у вигляді макету, оскільки в Рівному немає підприємств, здатних виготовити реальний зразок для проведення випробувань. В реальності діаметр циліндра складе близько двох метрів, довжина - чотири-п'ять.
Макет. Модель "приборкувача" .Фото: В. Бернацький
"Щоб уберегти мегаполіс, таких приладів знадобиться близько тисячі, - каже вчений. - Але, наприклад, американці оцінили збиток від останніх ураганів в $ 300 млрд, а вартість приладів обчислювалася б кількома мільйонами".
За винахід вчений отримав золоту медаль Європейської науково-промислової палати, а ось серйозно розробкою зацікавилися лише зараз.
"Тижнів зо два тому на мене вийшли канадці, які пропонують виготовити дослідні зразки, провести випробування і згодом використовувати пристрої для боротьби з ураганами. Зараз хлопці переводять документи на англійську і ведемо переговори", - розповів Віктор Бернацький.
За 13 років вчений отримав 72 патенту, але фінансів ідеї поки не принесли. Однак ентузіазм фізика не згасає і вже в 2017-му він запатентував сім винаходів.
Віктор Бернацький. Фізик з Рівного запатентував 72 винаходи. Фото: ukranews.com
Упаковка: 10 років чекала інвесторів
Намагаючись вирішити проблему екології, харківський генетик і біохімік Сергій Тимчук створив біоутілізіруемую упаковку, яка на відміну від поліетилену після використання не залишається в землі на віки, а розкладається грунтовими мікроорганізмами. В її основі - крохмаль з генетично поліпшеною кукурудзи. Провідний науковий співробітник лабораторії генетики та біотехнології Інституту рослинництва ім. Юр'єва трудився разом з командою 15 років.
"Задум у мене з'явився давно, але я зміг його реалізувати тільки в 2004 році, а запатентував свій винахід в 2008-му. На жаль, до цього в Україні не було не тільки біоутілізіруемих пакувальних матеріалів, а й сировини для їх виготовлення", - каже Тимчук.
Лише через 10 років іноземні фахівці і бізнесмени звернули увагу на розробку.
"Півтора роки тому до мене стали звертатися з пропозиціями про співпрацю. Засмучує, що екологічний пластик не цікавий українцям, адже ми його створювали в першу чергу для себе", - говорить розробник.
Сергій Тимчук. Створив екологічну плівку для продуктів. Фото: З архіву С. Тимчука
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Ви зараз переглядаєте новина "Винаходи українських геніїв: екзоскелет для бабусі і авто, що їздять на повітрі". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"
АВТОРИ:
Єрмоленко Оксана, Дорошенко Ліна, Людмила Грубник
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.