Фото з відкритих джерел
Слідом за підвищенням акцизів на сигарети з 1 березня в Україні істотно зросте акцизний збір на алкоголь. В уряді сподіваються, що дане підвищення допоможе не тільки збільшити надходження в бюджет, а й стимулювати українців зав'язувати з шкідливими звичками. Однак експерти і учасники ринку побоюються, що це призведе до зростання обсягів контрабанди та бурхливому розвитку тіньового ринку
В кінці минулого року Верховна Рада затвердила істотне підвищення акцизів на алкогольну і тютюнову продукцію. Внаслідок цього з 1 січня акциз на сигарети виріс на 40% - до 318,26 грн / 1000 штук. А з 1 березня зросте ще й акцизний збір на пиво, кріплене вино і ігристе вино в 2 рази - до 2,48 грн / літр, 7,16 грн / літр і 10,4 грн / літр відповідно. Також підвищиться акцизний збір на міцні спиртні напої - на 50%, до 105,8 грн / літр 100% спирту. Українська влада запевняють, що завдяки такому підвищенню державна скарбниця зможе істотно поповнитися.
Раніше в Міністерстві фінансів прогнозували, що за рахунок зростання акцизів на алкоголь і тютюн в 2016 році держбюджет додатково отримає 18,1 млрд грн. За розрахунками того ж Міжнародного валютного фонду, збільшивши акциз на тютюн на 40%, Україна зможе вже в 2016 році отримати надходження до бюджету на рівні 28,7 млрд грн, при тому, що в 2015 році обсяг надходжень від акцизу на тютюн склав трохи більше 22,2 млрд грн. Крім цього, ініціатори підвищення акцизів традиційно спекулюють на темі "здорової нації", обіцяючи зниження кількості курців і алкозалежних.
Новини по темі
Новини по темі
Втім, за словами партнера адвокатського об'єднання "Чудовський і партнери" Валерія Кононенко, необхідність підвищення акцизів часто пояснюють турботою про здоров'я, але акцизні зміни в основному відбуваються, тільки коли в країні проблеми з наповненням бюджету.
"До того ж кожен раз після підняття акцизів в країну йде хвиля контрабанди, так як з'являється додатковий стимул, щоб ввозити або виробляти нелегальні цигарки. Тому що різниця між собівартістю і націнкою, яку створює держава, стає вражаючою", - пояснює Кононенко.
При цьому юрист визнає, що внаслідок зростання акцизів автоматично зростає ціна на продукт, тому певний ефект від цього все ж є - частина курців і споживачів алкоголю починають відмовлятися від дорогого задоволення.
"Але цей відсоток дуже незначний, набагато більший вплив на вибір - курити чи ні - надає економічна ситуація. Є дуже чітка тенденція, коли в економіці починаються проблеми, то люди починають споживати більше тютюну та алкоголю. Коли економіка і доходи громадян починають рости, то йде запит на здоровий спосіб життя. Зараз у нас тенденція протилежна, тому ми не будемо спостерігати скорочення споживання ні тютюну, ні алкоголю ", - вважає Кононенко.
Тютюн бюджету не помічник
У свою чергу директор відділу корпоративних питань компанії JTI Україна Олександр Когут додає, що середня ціна пачки сигарет в 2015 році була близько 14 грн. А з початку 2016 року вона зросла, але не пропорційно підвищенню акцизу.
"Виробники тютюнової продукції утримують низькі ціни на деякі марки на шкоду прибутку, щоб конкурувати за частку ринку. У декларації про максимальні роздрібні ціни на сьогоднішній день можна знайти сигарети за ціною 8,50 грн. За пачку, при тому, що вага непрямих податків в ціні пачки становить мінімум 10,22 грн ", - говорить Когут.
Новини по темі
Новини по темі
Крім того, за його словами, різке підвищення акцизів зовсім не гарантує пропорційного зростання надходжень до бюджету. На підтвердження своїх слів директор відділу корпоративних питань JTI Україна наводить цифри, згідно з якими в 2014 році, незважаючи на підвищення акцизів на сигарети на 40%, надходження до бюджету зросли лише на 1,1% - до 18,1 млрд грн. При цьому в 2011 році, коли акцизи на сигарети було підвищено всього на 7%, бюджетні надходження зросли більш ніж на 17% - до 15,3 млрд грн.
"З огляду на триваючі цінові війни, відсутність методів регулювання цінової політики в тютюновій галузі і, як наслідок, доступність сигарет, не варто очікувати зниження попиту на тютюнову продукцію або істотного зростання надходжень до бюджету від акцизу.
Щоб гарантувати зростання цін і, відповідно, надходжень до бюджету від податків на сигарети, необхідно вводити мінімальні роздрібні ціни, щоб припинити цінові війни в тютюновій галузі ", - упевнений Когут, також додав, що, за даними Державної фіскальної служби, через цінові воєн в тютюновій галузі втрати бюджету лише в 4 кварталі 2015 року склали понад 400 млн грн.
При цьому в JTI Україна очікують, що якщо обставини в галузі не зміняться, то тенденція до переходу українських споживачів на більш дешеву продукцію збережеться, а середній і високий цінові сегменти продовжать скорочуватися.
Новини по темі
Новини по темі
"У складних економічних умовах базовий ціновий сегмент, до якого ми зараз відносимо всю продукцію за ціною до 15 гривень за пачку, продовжить рости, і в 2016 році може зрости до 80% ринку", - прогнозує Когут.
Алкоголь йде в тінь
На думку учасників алкогольного ринку, підвищення акцизів на алкоголь також не обіцяє країні нічого хорошого. За словами глави галузевої асоціації "Укргорілка" Володимира Остап'юк, непродумана фіскальна політика держави вже привела до багаторазового скорочення легального виробництва алкоголю та зростання обсягів його контрабанди.
"У 2008 році обсяг виробництва лікеро-горілчаної продукції був на рівні 60 млн декалітрів, а минулий рік ми закінчили вже з 19 млн декалітрів. Це пов'язано, перш за все, з непрогнозованою акцизною політикою. При цьому менше пити ніхто не став. Просто населення переходить , на жаль, на контрафакт і сурогат ", - говорить Остапюк.
У свою чергу один із співрозмовників 112.ua в українській алкогольної компанії, що побажав не називати свого імені, підкреслив, що на сьогоднішній день державна політика щодо акцизів зводиться до того, що "легальних виробників" нагинають "ще більше і при цьому нічого не роблять з нелегальним ринком, за рахунок детінізації якого можна істотно поповнити казну ". При цьому він зазначив, що в зв'язку з ростом акцизів виробництво алкогольних напоїв в Україні в 2016 році скоротиться мінімум на 20% або ще істотніше, а нелегальне виробництво навпаки - зросте.
За інформацією "Укргорілки", на сьогоднішній день частка тіньового ринку алкоголю в Україні становить близько 40%. А втрати бюджету від нелегального ринку - близько 5 млрд грн. Остапюк вважає, що нинішнє зростання акцизів може призвести до збільшення частки нелегальної алкогольної продукції в Україні до 50-60%. На думку експерта, щоб уникнути таких наслідків і запобігти обвалу відрахувань до бюджету від алкогольної галузі, держава повинна в терміновому порядку розпочати реальну боротьбу з тіньовим ринком.
"Необхідно визначити основні джерела спирту, з якого виробляється тіньова продукція, - контрабанда це або внутрішній ринок. Після цього треба створити ефективну систему контролю і проводити постійні заходи по припиненню виробництва тіньового алкоголю. Адже за останній час кількість" гаражних "виробників зросла неймовірно. Повинен бути чіткий план заходів ", - упевнений Остапюк.
Новини по темі
Новини по темі
Крім цього, учасники галузі звертають увагу на необхідність підвищення мінімальних роздрібних цін на міцний алкоголь. На сьогоднішній день мінімальна роздрібна ціна пляшки горілки об'ємом 0,5 літра становить 54,9 грн. Однак в "Укргорілка" запевняють, що з урахуванням зростання акцизів мінімальна ціна півлітра горілки повинна становити не менше 70 грн.
"Якщо на полицях магазинів буде стояти продукція, нижче цього рівня ціни, це буде прямим підтвердженням того, що даний товар був проведений нелегально і без сплати податків. І щоб це зрозуміти, навіть не потрібно буде перевіряти справжність акцизної марки", - підкреслює Остапюк.
Втім, на сьогоднішній день, за словами експертів, в лінійному роздробі можна знайти масу такої продукції, однак боротися з цим явищем влада не поспішає.
На шляху до Європи
Слід зазначити, що більшість "акцизних ініціатив" української влади, як правило, відбувається з киванням в сторону Європи. Мовляв, акцизи на алкоголь і тютюн на Заході істотно вище, ніж в Україні. За словами директора юркомпанії "Правозахист Україна" Германа Таслицького, регулювання акцизів на спирт і алкогольні напої в ЄС регулюються кількома директивами, які встановлюють єдині підходи до класифікації алкогольних напоїв і мінімальні ставки акцизного збору. Так, мінімальні ставки акцизного збору на спирт становлять 550 євро / гектолітрів (100 літрів), на вино - 0 євро, а на пиво - 1,87 євро / гектолітрів.
Справедливості заради потрібно уточнити, що кожна країна Євросоюзу має право встановлювати свої ставки акцизного збору, але вони не можуть бути нижче мінімально встановлених вищевказаними директивами. Однак можуть їх перевищувати. Наприклад, в Німеччині ставка акцизного збору на пиво становить трохи більше 0,3 євро / літр готового продукту, вино - 136 євро / гектолітрів або 51 євро / гектолітрів при алкоголі менш 8.5%, етиловий спирт - 1303 євро / гектолітрів, а сигарети 82 , 7 євро / 1000 шт. У Польщі акциз на пиво становить 0,72 євро / літр готового продукту, на вино - 36,34 євро / гектолітрів, а сигарети 47,65 евро / 1000 шт.
"Звичайно, на тлі акцизних ставок в Європі наші акцизи виглядають дуже навіть щадними. Однак при їх порівнянні можна не враховувати рівень доходів громадян України і жителів Євросоюзу. І ось тут може виявитися, що наші акцизні ставки" кусаються "більше, ніж акцизи розвинених європейських країн ", - говорить Таслицький.
У той же час, на його думку, система розрахунку і нарахування акцизів в Євросоюзі більш продумана, ніж в Україні.
"Гнучкість ставок акцизного збору, що залежать від обсягів виробництва, комерційного використання виробленого продукту, каже, що для країн Євросоюзу акцизний збір не тільки або не так має фіскальну спрямованість, але і регулює розвиток підприємницької діяльності. Саме така складова відсутня в українському законодавчому полі про акцизний збір ", - резюмує експерт.
Олександр Самойлов