Тринадцятий апеляційний суд в особі суддів Л. С. Копилової, Е. В. Жиляева і Е. К. Зайцевої виніс рішення стягнути з ЗАТ " 'Коммерсант' в Санкт-Петербурзі" 3,5 млн рублів за публікацію про кримінальну справу, в якому згадувалася Північно-Західна академія держслужби. У разі затвердження цього рішення касаційною інстанцією воно має шанс стати свого роду прецедентом для Петербурга - як в частині предмета доказування, так і в частині суми позову.
Приводом для звернення представників СЗАГС в суд стали дві невеликі замітки, опубліковані на петербурзьких сторінках газети в 2006 році. У них розповідалося про кримінальну справу # 314482, порушену слідчим відділом Московського району за фактом шахрайських дій (частина 4 статті 159 КК). Як випливає зі зведення ГУ МВС Росії по Північно-Західному федеральному округу від 30 травня 2006 року, в шахрайстві підозрювалася "невстановлена особа, яка в період з травня по вересень 2005 року шляхом обману та зловживання довірою вчинила розкрадання бюджетних коштів в особливо великому розмірі за реконструкції будівлі Північно-Західної академії державної служби при президенті РФ ".
Згідно з матеріалами справи, в 2005 році академії були виділені з бюджету кошти на проведення капітального ремонту та реставраційних робіт будівлі за адресою: Санкт-Петербург, Середній проспект, В. О., д. 51. СЗАГС провела тендер, в якому взяли участь три фірми - ТОВ "Юнона", ТОВ "Цитадель" і ЗАТ "Бригантина". Виграло ТОВ "Юнона". Академія перевела на її рахунок 5,225 млн руб, в тому числі бюджетні - 3 470 000 рублей. Практично всю цю суму - 4,911 млн руб - "Юнона" тут же перерахувала на рахунок програла тендер "Цитаделі" (ІПН 7836000172), яка не тільки не мала ліцензії на реставраційні роботи, але фактично складалася з членів однієї сім'ї і була зареєстрована в квартирі. "Цитадель" залучила в якості субпідрядника ТОВ "Базис", перерахувавши на його рахунок в банку "Олександрівський" 3,470 млн рублів. З цією організацією все було ще цікавіше. Як з'ясували оперативники, її генеральний директор В. А. Бойцов з 2005 року перебуває на лікуванні в психіатричній лікарні з діагнозом "шизофренія", і був визнаний рішенням суду недієздатним. А головний бухгалтер ТОВ "Базис" Г. В. Тимофєєв помер у вересні 2003 року. Таким чином, займатися будь-якою діяльністю, крім відмивання грошових знаків, "Базис" не міг.
Зате з цим завданням субпідрядник впорався чудово - гроші з рахунку фірми були зняті кимось по картках, оформленим на ім'я керівників "Базису". Фактично ж ремонт фасаду будівлі на Середньому проспекті, 51, виробляла "бригада жителів Кавказько-Середньоазіатського регіону без утворення юридичної особи під керівництвом бригадира Лещева А. А.". Як розповів згодом пан Лещев оперативникам ГУ МВС в Північно-Західному окрузі, він розміщував оголошення в газеті "Реклама-шанс", і в один прекрасний день якісь особи, прізвища яких він не пам'ятає, запропонували йому відремонтувати фасад будівлі на Середньому проспекті за 700 тис . рублів. Він погодився, але йому заплатили 400 тис. Рублів. Тоді бригадир гастарбайтерів образився і пішов в міліцію. Навесні 2006 року слідчий відділ Московського РУВС кваліфікував всю цю історію за частиною 4 статті 159 КК ( "Шахрайство в особливо великому розмірі"). А вже через рік, 27 липня 2007 року, наслідок чомусь змінило свою позицію з даного питання і припинило справу "за відсутністю події злочину". Знайомий з ситуацією офіцер МВС в неофіційному порядку повідомило, що слідству "не вдалося знайти потерпілого у цій справі, так як повпредство в СЗФО, куди ГУ МВС направляло запит з проханням надати потерпілого, нібито повідомило про відсутність претензій, а СЗАГС і" Юнона " тим більше не заперечували проти закриття справи ".
В результаті "крайньою" виявилася газета "Коммерсант", яка незабаром після порушення справи № 314482 опублікувала замітку "Під президентську академію підвели 'Базис'", який залишив її без грошей ", а через кілька місяців - ще одну замітку:" Реконструкція будівлі Дванадцяти колегій затягується ". до речі, у другій замітці йшлося про іншому навчальному закладі - а саме про Санкт-Петербурзькому держуніверситеті, - СЗАГС згадувалася" через кому "в якості ілюстрації (бажаючі можуть ознайомитися з текстами на сайті видання). СЗАГС звернулася в Арбі тражний суд Санкт-Петербурга і Ленінградської області з позовом про зобов'язання спростувати наклеп, а також стягнути збитки в розмірі 30 млн рублів. Арбітражний суд відмовився задовольняти цей позов - і тоді академія, знайшовши в рішенні першої інстанції процесуальний недолік (суддя забула підписати один з протоколів), звернулася в 13-й апеляційний Арбітражний суд, де аргументи академіків зустріли розуміння. до рішення касаційної інстанції ми свідомо не будемо аналізувати постанову суддів Копилової, Жиляева і Зайцевої бажаючі можуть зробити це самостійно (постанова вивішено на сайті Арбітражного суду). Наша справа - виконувати вступило в силу рішення.
Але виконати - не означає погодитися. Тому редакція повідомляє про свій намір домагатися скасування цього рішення в касаційному порядку, причому постарається зробити цей процес максимально гласним. Щоб надалі ні в кого не виникало спокуси створювати дивні прецеденти і ставити під сумнів право читача на інформацію.
Редакція
PS Просимо розглядати цей матеріал як звернення в прокуратуру Санкт-Петербурга, яка має право зажадати з СУ Московського району в порядку нагляду матеріали припиненого кримінальної справи №314482 та провести аналіз законності та обґрунтованості прийнятого слідчим рішення про припинення справи.
